Коли дитина б'є маму
Що робити, якщо малюк вдарив маму?Мова йде про дитину між 0,5 і 3,5 роками. У різні моменти розвитку і росту вона починає перевіряти межі дозволеного. Зокрема таким способом. Б'є, щипає, кусає, смикає за волосся маму, тата, бабусю. Як правило, в цьому віці події розгортаються в колі родини і ще не поширюються на інших дітей.
Що робити. Природно, рецепт не універсальний, але у випадках, коли мова йде про перевірку кордонів, цього достатньо
1. Відразу після удару важливо сказати дитині, що вам боляче і ви не хочете, щоб вона вас била.
2. Якщо удар повторюється, постарайтеся перехопити руку.
3. Якщо в цей момент дитина знаходиться у вас на руках, після другої спроби потрібно спустити її з рук, знову ж супроводжуючи словами, що вам неприємно таке звернення і на таких умовах ви спілкуватися не будете. Таким чином, ми приєднуємо до слів дії, демонструючи з їх допомогою суть слів.
4. Якщо дитина плаче, можна практично відразу взяти її назад на руки і пошкодувати. Адже наше завдання не покарати і принизити, а пояснити. А несподіваним для дитини спуском з рук ви дійсно її засмутили.
5. Якщо після того, як ви взяли малюка на руки, удар повторюється, знову спускаєте його з рук, так само по можливості спокійно пояснюючи, що конкретно вам не підходить. Важливо знайти такі слова, щоб було точно зрозуміло, що дитина не є погана, а її поведінка неприпустима.
6. Природно, після цієї спроби відразу на руки вже не берете. Але й доводити до істерики теж не варто. Наступного разу можна взяти на руки, злегка притримуючи ручки малюка.
7. Якщо дитина не на руках, важливо також, супроводжуючи дії словами, дистанціюватися. Тобто якщо ви гралися разом, припинити гру, якщо вона підбігла і вдарила — вийти з кімнати.
8. Якщо все це відбувається в присутності інших членів родини або друзів, важливо, щоб вони не втручалися в ситуацію, або підтримали маму. В даному випадку краще пошкодувати потерпілого, повністю ігноруючи кривдника. Такий приклад демонструє дитині, що така поведінка — не самий вдалий спосіб привернути увагу і, головне, що він не працює.
9. У всіх цих діях важлива послідовність. Тобто якщо маму не можна бити, отже, не можна ні вранці, ні ввечері, ні на вулиці, ні в гостях, ні в яких інших ситуаціях. Як правило, для того, щоб вирішити проблему вистачає 2-3 тижнів.
Класичні помилки батьків, коли вони намагаються впоратися з подібною поведінкою1. "Дати здачі" - несильно вдарити по руці у відповідь або відшмагати. Це невірно. Адже діти копіюють поведінку батьків. І таким чином ви демонструєте дитині, що удар — це цілком допустимий спосіб висловити своє невдоволення. Те, що дитині не можна, не можна і мамі.
2. "Прикинутися, що ви плачете" — це спектакль. Якщо не чіпати сам факт обману, то ще й те, як мама щось зображує саме по собі сприймається як "розвага". Особливо у рік-півтора. І є ризик, що дитина далі буде повторювати свої дії, щоб побачити "спектакль".
3. Те ж саме, що і п. 2? стосується крику, криків болю і т. д. Якщо дитина не лякається, то сприймає це як "спектакль". І, можливо, захоче його повторити.
4. Сором. "Як тобі не соромно" і т. д. Сором — це соціальна мірка, яка, якщо і ефективна у виховних цілях, то набагато пізніше. Для малюків це просто слово.
На початку статті було сказано, що це часто перевірка кордонів. Природно, в тому випадку, коли в сім'ї дитина не бачить такого поводження. Якщо її б'ють саму, або один з батьків може підняти руку на іншого, то починати змінювати ситуацію варто з себе.
Анастасія Уманська, психолог
| 
