|
Як звільнити дитину від страхівБагата уява і висока тривожність малюків - благодатний ґрунт для виникнення різних страхів. І якщо з'являються ці страхи з легкістю, то позбутися від них досить складно. На багатьох з нас до цих пір діють деякі дитячі лякаючі враження. Як допомогти малюкові подолати страхи і не допустити появи нових.
1. Поставтеся з розумінням до страхів дитини, вислухайте її, висловлюючи підтримку і спокій. Знаючи, що її переживання важливі для батьків, дитина буде відчувати себе в безпеці. Ніколи не висміюйте дитину, якими б абсурдними вам не здавалися її страхи. Не залишайте дитину наодинці з її страхом, і вже тим більше не провокуйте ситуацій, які її лякають . Якщо подібна ситуація вже виникла, і ви відчуваєте, що малюк напружений, постарайтеся переключити його увагу на позитивні і приємні моменти. 2. Спілкуючись з дитиною, або з кимось в присутності дитини, ніколи не акцентуйте уваги на те, що вона чогось боїться. Ці висловлювання змушують дитину відчувати себе слабкою і безпорадною, підкріплюють її страхи і знижують самооцінку. 3. Якщо дитина відрізняється тривожністю, не обговорюйте при ній потенційно лякаючі події: аварії, катастрофи, вбивства. Не вмикайте в її присутності фільмів зі сценами агресії, навіть якщо вам здається, що нічого особливого на екрані не відбувається. 4. Завжди хваліть дитину, якщо вона змогла самостійно побороти свій страх. Частіше розповідайте історії про те, як хтось зміг страх пересилити. У дитини повинні бути позитивні зразки для наслідування. Найкраще діти сприймають історії про те, які проблеми були в дитинстві її батьків, і як вони справлялися з цими проблемами. 5. Ніколи не залякуйте дитину тільки тому, що вона вас не слухається. Забудьте про "традиційні" страшилки дорослих: "Зараз тебе забере міліціонер!", "Будеш балуватися - віддам тебе он тій тітці", "Не бігай, а то покличу лікаря, і він зробить укол". Дитина сприймає ваші слова як реальну загрозу, і образи, які для вас лише порожній звук, вкорінюються в її свідомість і наповнюють її страхами.  Не піддавайте малюка серйозним емоційним потрясінням з "виховними" цілями. Не залишайте одного в темряві, не замикайте в кімнаті, не примушуйте його робити те, чого він свідомо боїться. Цим ви не доб'єтеся від нього розуміння, але завдасте серйозну психологічну травму.
Не залишайте дитину одну в незнайомій їй обстановці. Невідомість, відсутність інформації лякають набагато сильніше, ніж конкретна загроза. Добре відомо, що дитина, розвиваючись інтелектуально, позбавляється від більшої частини вікових страхів. 6. У всіх страхів є одна особливість: поки дитина переживає його мовчки, він здається лякаюче величезним, але варто тільки озвучити, проговорити його, дати йому назву - страх починає зменшуватися. Постарайтеся допомогти дитині висловитися. Якщо малюк не може описати те, що його лякає, або словниковий запас його ще зовсім малий, запропонуйте намалювати це. Кращий спосіб перестати боятися - зробити зло смішним. Якщо страх намальований, запропонуйте домалювати йому кумедні деталі: клаповухі вуха, ніс п'ятачком або плаття в горошок. Якщо малюк розповів про нього - складіть разом історію, в якій лякаючий об'єкт потрапляє в дурне або смішне становище. Важливо, щоб з лякаючого він став безглуздим.
Діти можуть позбутися страхів, виконуючи ролі різних персонажів: вовка, бабусі та ін. Найкращий ефект дає така методика: спочатку дитина виконує роль того, хто боїться (Червона Шапочка), потім того, кого боїться (вовк), а потім того, хто нічого не боїться (дроворуб). 7. Постарайтеся ніколи не показувати дітям власних страхів, "зараження" ними відбувається миттєво і згодом різко погіршує психічний розвиток дитини.
| 
