Сфінктерит: причини, симптоми, діагностика, лікування
 Сфінктерит – це запалення сфінктера будь-якої локалізації (печінково-панкреатичної ампули (сфінктера Одді), прямої кишки. В даній статті піде мова про сфінктерит прямої кишки, так як дане захворювання може стати причиною розвитку важких наслідків.
ЕпідеміологіяСфінктерит діагностують майже у 80% всіх пацієнтів, внаслідок чого його тепер вважають найбільш поширеним захворюванням на противагу геморою, який вважався найбільш поширеним раніше.
Причини сфинктеритуПатологія може розвиватися внаслідок досить великої кількості різноманітних причин: - інфекційний процес, що вражає органи ШКТ;
- кишковий дисбактеріоз;
- геморой у гострій або хронічній формі;
- пошкодження в області прямої кишки, анальні тріщини;
- неправильне харчування, зловживання алкоголем, копченою і жирною їжею;
- хронічні захворювання органів травної системи: холецистит або панкреатит (у т. ч. гострий), а крім цього холангіт з дуоденитом і порушення функції сфінктера Одді, при якому шлунковий секрет і жовч не надходять в 12-палу кишку;
- рак прямої кишки;
- аутоімунні патології спадкового характеру.
Фактори ризикуСеред факторів, здатних спровокувати появу сфінктериту – запалення розташованих поруч органів, проблеми з дефекацією, регулярні переохолодження.
Факторами ризику також вважаються наступні ситуації: - пацієнти, у яких спостерігаються хвороби шлунково-кишкового тракту (коліт, геморой, панкреатит, а також холецистит в хронічній формі тощо);
- пацієнти, які практикують заняття анальним сексом;
- люди похилого віку;
- пацієнти, які раніше перенесли операції на жовчних протоках;
- люди, що мають слабку мускулатуру ануса.
ПатогенезІснує кілька форм запалення, які розвиваються в сфінктері. Кожна з них є стадією прогресування хвороби. Вона починається з виникнення катарального ураження, триває лише кілька днів, і відсутність необхідного лікування швидко переходить у наступну форму – ерозивну. Ця форма захворювання є затяжною, а її розвиток обумовлюється тим, що запалена слизова починає механічно пошкоджуватися каловими масами, що проходять по кишці.
Симптоми сфінктеритуНезалежно від причин, що викликали розвиток сфінктериту, його прояви практично однакові. Основний симптом – це біль, що наростає при процесі дефекації. Ця біль також здатна іррадіювати в промежину, а крім цього в сусідні органи. З часом крім болю виникає постійне печіння разом з сильним свербінням в задньому проході.
Крім того, сфінктерит проявляється у вигляді хибних і дуже болючих позивів до спорожнення (тенезми). Крім цього на калових масах виникає слиз, що піниться, або гнійний наліт, а сеча стає темною. Нерідко в калі спостерігаються і криваві прожилки.
Запалення супроводжується підвищенням температури до 38 градусів, загальним сильним нездужанням. Також пацієнти відзначають виникнення кольок – ці напади по інтенсивності схожі на печінкові коліки. Після прийому їжі біль посилюється, відчувається в області правого підребер'я. Можливо і поява блювоти з нудотою.
У разі приєднання при сфінктериту захворювань печінки може періодично спостерігатися жовтяниця, яка супроводжується гірким присмаком у роті, а також різкою сверблячкою.
Сфінктерит у дітейСфінктерит у дітей розвивається рідше, ніж у дорослих. В основному дитяча форма патології – це наслідок мікротравм в задньому проході при криптитах (запальний процес у криптах ануса) або хронічних запорах. Якщо не вилікувати криптит, може початися запалення тканин в клапанному апараті, а також слизової всієї дистальної частини прямої кишки.
Розпізнати можливий розвиток сфінктериту у малюка досить просто – дитина починає скаржитися на свербіж і дискомфортні відчуття в задньому проході, а пізніше відмовляється від походів в туалет, так як боїться відчути біль при спорожненні.
Де болить?- Біль у прямій кишці
- Біль в анальному отворі
СтадіїВсі 3 типи захворювання здатні перетікати з одного в інший або розвиватися одночасно на різних ділянках сфінктера, так що такий поділ можна вважати умовністю. В основному першою стадією хвороби стає її катаральна форма, вона переходить у ерозивну, а далі вже ерозивно-виразкову. ФормиОсновними видами сфінктериту є: катаральний, ерозивно-виразковий, ерозивний, виразковий.
1. Катаральний сфінктеритПри катаральному сфінктериті спостерігається характерний посилений малюнок судин. Основними симптомами цього виду патології є почервоніння, набряки, біль у тканинах м'язів і слизової прямої кишки.
2. Ерозивний сфінктеритЕрозивний сфінктерит – це прояв виразкового коліту (при розвитку цієї патології жовч з труднощами надходить у тонку кишку, через що порушується секреція ферментів підшлункової залози – в результаті спостерігається підвищення тиску в жовчних шляхах).
3. Ерозивно-виразковий сфінктеритПри даному типі захворювання на слизовій спостерігаються ерозії і виразки. Крім цього основними симптомами цієї патології є такі прояви: виникнення кровотеч з різним ступенем вираженості, а також виділення гнійного секрету.
Ускладнення і наслідкиЗапущений сфінктерит може призвести до розвитку таких наслідків: - відбуваються некротичні зміни – ділянки сфінктера починають відмирати;
- запальний процес переходить на сусідні клітини і тканини;
- посилюється процес інтоксикації;
- внаслідок некрозу може розвинутися сепсис (він здатний стати загрозою для життя пацієнта).
Серед можливих ускладнень захворювання – розвиток таких патологій: - підпечінкова жовтяниця;
- холестатична форма гепатиту;
- панкреатит у хронічній формі;
- злоякісна пухлина.
Діагностика сфінктеритуДіагностику починають з того, що збирають анамнез, особливо відзначаючи (якщо є) хронічні патології різних органів ШКТ. При огляді у проктолога може бути виявлена проблема з скороченням сфінктера (в результаті ректоскопії або пальцевого обстеження).
АналізиНеобхідно пройти наступні лабораторні дослідження: здати кров на загальний аналіз – при запаленні підвищується кількість лейкоцитів. Також проводиться копрограма – досліджуються калові маси, щоб визначити в них наявність гнійної фракції, прожилок крові, і разом з цим усіх інших змін.
Інструментальна діагностикаПроводяться також процедури інструментальної діагностики – це дуоденоскопія, а також дуоденальне зондування, які допомагають оцінити функціонування печінки разом з жовчними протоками. Проводиться ректоскопія для визначення стану слизової прямої кишки.
Що потрібно обстежити?Пряма кишка Як обстежити?Аноскопія Ректороманоскопія До кого звернутися?Проктолог
Лікування сфінктеритуЩоб лікування захворювання було ефективним, треба усунути причини, які спровокували його розвиток. Основні цілі, яких необхідно дотримуватися лікуючому лікареві: - нормалізація балансу ферментів мікрофлори в кишечнику;
- припинення розвитку гострої форми панкреатиту або холециститу;
- симптоматична терапія для покращення стану хворого;
- усунення інтоксикації та відновлення дефекаційної функції.
Методи терапії можна розділити на 3 окремих категорії: консервативне, народне, а також хірургічне лікування. Останній метод застосовується, якщо є загроза для життя пацієнта – при некрозі сфінктера, великих абсцесах з гноєм, сепсисі.
ЛікиМедикаментозне лікування зазвичай складається з антибактеріальних ліків та спазмолітиків. Спочатку потрібно усунути спазми, а також запалення в області сфінктера. Крім цього при необхідності стимулюється процес відходження жовчі. Для цього використовуються анальгезуючі і жовчогінні ЛЗ у формі свічок або мазей (такі, як постеризан, а також реліф ультра, прокто-глівенол і свічки з беладони, а крім цього ультрапрокт).
Постеризан у вигляді мазі призначається 2 р/добу. (зранку і ввечері); у вигляді супозиторіїв – 1 шт., також 2 р/добу. Курс в середньому триває близько 5-7 діб.
Серед побічних ефектів ліків – у пацієнтів, що мають підвищену чутливість до його елементів, може виникнути алергія (у вигляді свербежу, кропив'янки, а також екзематозні висипання). Місцеве подразнення може також викликати речовина фенол, яка міститься і в мазі, і в свічках. Ліки протипоказано пацієнтам, у яких є непереносимість діючих компонентів, а також дітям.
Дозування препарату Прокто-гливенола, а також тривалість лікувального курсу визначаються лікарем, кожному хворому індивідуально.
Побічні реакції – в окремих випадках з'являється алергія під виглядом свербіння, а також відчуття печіння в області заднього проходу. Серед протипоказань – індивідуальна непереносимість лікарських компонентів, 1 триместр вагітності, а крім цього не рекомендується призначати дітям, оскільки відсутні достовірні дані щодо безпеки та ефективності застосування препарату Прокто-гливенолу в педіатрії.
Ультрапрокт у формі мазі застосовується двічі на добу, але в перший лікувальний день кількість нанесень дозволяється збільшити до 4-х, щоб швидше полегшити симптоми захворювання. У вигляді свічок досить 1-го разу на добу, але в 1-ий день також можна ввести 2-3 свічки, щоб усунути неприємні прояви.
Не має побічних ефектів, які характерні для препаратів ГКС, так як в ньому міститься невелика доза флуокортолону (але у разі тривалого (більше 1 міс.) використання місцеві побічні реакції можливі – такі, як шкірний атрофія). У дуже рідкісних випадках розвивається алергія – кропив'янка, свербіж, висип на шкірі. Протипоказаний при туберкульозі або сифілітичний процесі в місці нанесення, а крім цього, при вірусних патологіях (вітрянка). Також не можна застосовувати, якщо термін вагітності становить менше 14 тижнів.
Фізіотерапевтичне лікуванняМетодом фізіотерапевтичного лікування є електростимуляція, яка допомагає поліпшити м'язову трофіку і тонус. Крім цього ще застосовуються вправи лікувальної фізкультури, що допомагають підвищити швидкість скорочення м'язів, а також їх працездатність.
Виконання вправ призводить до стомлення м'язів, в результаті чого збільшується число рекрутованих рухових одиниць.
Народне лікуванняСфінктерит також можна лікувати за допомогою народних методів (але робити це потрібно на ранньому етапі розвитку хвороби). Є кілька досить ефективних рецептів:
Марганцеві ванночки, які потрібно приймати протягом 15 хв. Після завершення процедури потрібно обробити задній прохід розчином октенидерму. Приймати такі ванни потрібно протягом 2-х тижнів.
Застосування тампонів, змочених у мазі з лікувальних трав. Спочатку потрібно приготувати саму мазь – розтопити на вогні маленький шматочок свинячого сала і змішати його жир з квітками льнянки, дубовою корою, а також водяним перцем. Нанести цю мазь на тампон із марлі, після чого ввести в анальний отвір на 3-4 год. Повторювати цю процедуру потрібно 2 р/добу. протягом 2-х тижнів. Потім зробити перерву на 10 дн. і повторити лікувальний курс.
Клізма з ромашковою настоянкою. Потрібно заварити просту аптечну ромашку, а потім використовувати її разом з клізмою, яка очищає кишечник. Для повноцінного лікувального курсу потрібно зробити приблизно 10 таких клізм.
Лікування травамиВажливим етапом лікування є ретельна регулярна гігієна. Підмиватися потрібно кожен день, вранці і ввечері, плавними рухами. При цьому для підмивання краще використовувати не мило, а відвари з лікувальних трав – ромашки з календулою, які надають протизапальну і бактерицидну дію, а також дуба, що надає в'яжучий ефект.
Оперативне лікуванняІснує кілька типів хірургічного лікування даної патології: - папілосфінктеротомія;
- холедохотомія (є кілька видів процедури – супродуоденальна, а також ретродуоденальна і трансдуоденальна);
- дренаж жовчовивідних шляхів;
- сфінктеротомія.
При холедохотомії виконується розсічення стінок загальної жовчевивідної протоки – щоб видалити конкременти. Найчастіше шов після операції роблять за допомогою атравматичної голки.
Накладення холедоходуоденоанастомозу, при якому відбувається об'єднання холедоха з 12-палою кишкою. В процесі виконання подібної операції потрібно уважно стежити за ходом зрощення стінок ЖВП, а також ДПК. Щоб зміцнити клітинну структуру зшиваються тканин, використовуючи ксімедон. Даний засіб прискорює процес загоєння післяопераційних швів, а також стінок шлунково-кишкового тракту.
Процедура транспапілярного дренування – при цьому дуоденальний сосочок проводиться до просвіту 12-палої кишки, починаючи від холедохотомичного отвору. Далі в цьому просвіті ставиться дренаж, після чого сосочок, який слугує провідником, видаляють.
Дієта при сфінктеритіЩе однією важливою частиною терапії при сфінктериті є правильний режим харчування. Хворому необхідна дієта – потрібно вживати їжу, яка не буде подразнювати слизову кишечника, шлунка та інших органів ШКТ.
Тому в раціон харчування хворого потрібно включити яйця з сиром, річкову рибу, нежирне м'ясо. Ягоди і фрукти дозволяється вживати тільки у формі киселю або компоту. Заборонено вживання гострих, смажених, а також жирних страв, алкоголю, міцного чаю і кави, окремих сирих фруктів з овочами (особливо моркву і картоплю, а крім цього полуницю і яблука зі сливами).
ПрофілактикаЩоб уникнути розвитку сфінктериту, потрібно дотримуватися таких профілактичних заходів: своєчасно лікувати анальні тріщини і геморой, а крім цього холецистит з панкреатитом.
Також потрібно харчуватися їжею, яка не буде подразнювати слизову кишечника – скоротити вживання надмірно гострих страв або взагалі відмовитися від них.
ПрогнозСфінктерит добре піддається лікуванню, тому має сприятливий прогноз – своєчасна компетентна терапія швидко полегшить стан пацієнта. Самолікуванням займатися не рекомендується – при появі перших симптомів захворювання потрібно звернутися до проктолога.
| 
