|
Мій викладач в семінарії Стефан Сімандс вчив, що найпотужніша стратегічна атака диявола спрямована на нашу самооцінку. Найчастіше на її заниження, а іноді - на її завищення. Тому найважливіше завдання християнського лідера - підбадьорення і зміцнення тих, чия самооцінка занижена і попередження тим, які ухиляються в гординю.
 Культура оточуючого нас суспільства має дуже великий вплив на нас. Одна з важливих характеристик цієї культури є орієнтація на матеріальні здобутки і цінності.
Людину оцінюють по тому, що вона вміє робити, скільки грошей вона здатна заробити і т.д. Ці цінності багато в чому формують погляд людини на саму себе і на навколишній світ. Людина починає ототожнювати себе з тим, що вона робить, забуваючи при цьому більш важливе - ким вона є.
Статистика самогубств в розвинених країнах свідчить, що більшість людей, які зводять рахунки з життям - це чоловіки, що вийшли на пенсію. Для більшості з них робота була самим сенсом життя, а без сенсу людині не жити.
Виявляється людині для життя мало мати їжу і дах, їй необхідний сенс життя, необхідно мати значимість або іншими словами, правильну самооцінку.
На підставі чого ми оцінюємо себе і своє життя? Може бути, ми оцінюємо себе по досягнутому рівню матеріального достатку, або за рівнем освіти, або по заробленим грошам? По тому, яких дітей ми виростили або якого становища в суспільстві ми досягли? Нарешті, як високо це суспільство оцінює нас?
Безумовно, все перераховане вище має значення, але проблема в іншому - ми не створені для такої самооцінки, тому неминучим наслідком є депресії, заздрість, що роз'їдає до більш успішних людей, виснаження сил у прагненні у що б то не стало довести собі та іншим, що я чогось вартий... Для деяких ця гонитва закінчується самогубством.
Ще одна велика проблема, яка випливає з неправильної самооцінки - це зневага і приниження інших людей, які не досягли того, чого досягли ми, які мають менше, стоять нижче на соціальних сходах і т.д.
Згадаймо Іова, якому дружина його сказала після втрати дітей і всього майна: "Прокляни Бога і помреш". Не треба поспішати її засуджувати - вона висловила ставлення до життя, притаманне, напевно, переважній більшості оточуючих нас людей. Якщо сенс життя в речах цього світу або в дітях - найлогічніше в такій ситуації накласти на себе руки. Чому Йов цього не зробив? Очевидно, що у нього була ще якась цінність, яку не змогла відібрати навіть катастрофа, страшнішою за яку, напевно, був тільки Хрест.
Якщо припустити, що людина живе, тільки поки тіло її не піде у прах, тоді все правильно - сенс є тільки в речах тимчасових і все суєта і томління духу, але, слава Богу, життя після смерті тільки починається і з перспективи вічності радикально змінюються всі цінності, змінюється і наша самооцінка.
Насамперед, Бог оцінює нас не по тому, що ми ЗРОБИЛИ, а хто ми є. Людина - це не машина, створена для виробництва продукту, розмноження і смерті. Людина має вищу цінність в самій собі і цінність ця настільки велика, що Син Божий пожертвував Собою, щоб спокутувати, не втратити наші безсмертні душі.
Давайте згадаємо лякаючі слова Господа: "Багато хто скажуть Мені того дня: Господи! Господи! чи не в Твоє ім'я ми пророкували? І чи не Твоїм ім'ям бісів виганяли? І не Ім'ям Твоїм чуда великі творили? І їм оголошу Я тоді: Я ніколи не знав вас; Відійдіть від Мене, хто чинить беззаконня" (Мат. 7:22-23). Ці люди робили, робили багато і не просто багато - багато добрих справ, справ віри і сили, але вони не були тими, КИМ ПОВИННІ БУЛИ БУТИ...
Слова ці та лякають і втішають нас. Лякають, тому що руйнують звичний стереотип - чим більше я зробив, тим я кращий. Втішають ж тим, що головна цінність навіть не в справах і не в чудесах - головне - знати Його, любити Його, приймати Його любов і в цьому знайти свою цінність...
Господь пропонує нам величезний дар - прийняти Його, як сам зміст і вищу цінність життя. Коли ж ми замість цього продовжуємо будувати свою самооцінку і паралельно оцінюємо оточуючих за критерієм матеріальних досягнень - ми відкидаємо Божий дар! Ми розмінюємо величезну безцінну перлину на жменьку скелець, на сочевичну юшку ...
Отже, нехай мої стосунки з Господом і Його любов до мене стануть змістом, суттю моєї внутрішньої цінності. Я обраний Богом, прийнятий і возлюблений Ним - і в цьому полягає моя значимість, моя гідність, моя безпека і моє майбутнє. Нехай ця істина завжди зберігає моє серце і мій розум від зваблювання цього світу. Як би не розгорнулося моя матеріальне життя - моя справжня цінність від цього не залежить і в цьому велика втіха і великий світ!
Цю молитву я пропоную і Вам...
З любов'ю у Христі, Андрій Блінков
| 
