У категорії матеріалів: 14
Показано матеріалів: 1-10 |
Сторінки: 1 2 » |
Сортувати по:
Даті ·
Назві ·
Рейтингу ·
Коментарям ·
Переглядам
 «Мені вже скоро 30 років, а я все ще незаміжня! Але ж мені треба народжувати, поки можу! Я хочу дітей і хочу чоловіка, щоб жити сім'єю! Я свою сім'ю хочу! Чому мені Бог не дає чоловіка?! Адже я все роблю: до церкви ходжу кожної неділі, молюся, пости дотримуюся, часто сповідаюся, але Він мене не чує », - з відчаєм говорять багато дівчат. |
 Прийшли якось монастирські брати до авви Артемона - скаржитися на послушника Еліму, який їх дозвільними розмовами спокушав. - Це неможливо терпіти! - Гнівався один брат. - Тільки я в келії закриюся, щоб Богу помолитися, як тут же Еліма наш приходить. Гаразд би у справі! А то сяде біля порога і починає розповідати, яке сьогодні небо похмуре, яких птахів він на даху бачив, про що інші брати розмовляли... І так щодня, отче! Сьогодні проженеш його, а завтра він, як ні в чому не бувало, знову приходить! |
 У житті кожної людини є такі слова, які запали їй в душу раз і назавжди. І це зовсім не обов'язково цитати відомих письменників - цілком можливо, що найважливішу для себе фразу ви почули у випадковій розмові з сусідом або кимось іншим.
Користувачі соціальної мережі Reddit розповіли про те, де і коли були вимовлені слова, що змінили їх долю. |
 Після страшної бурі на морі вцілілий бідолаха, учепившись
за рештки свого човна, добрався до маленького безлюдного острівка.
Острівець той майже суцільно вкривали непривітні гострі скелі. Бідака
став гаряче просити Бога, аби його порятував. Кожного дня він вдивлявся,
чи десь там, з-за горизонту, не з’явиться допомога, проте ніхто з нею
не поспішав. |
 Колись давно в одному селі жив чоловік, якому не
подобалися порядки, які запровадив парох в церкві. Чоловік той сказав:
"Нащо мені ходити до церкви? Я так само можу молитися і вдома, і на
полі, і в саду. Природа стане мені церквою”! |
 Один селянин, після торговиці, зайшов до ресторану, який
полюбляла місцева публіка. У ресторані було повно людей. Селянин знайшов
собі місце за столом, де вже сиділи кілька людей, і замовив у кельнера
якусь страву. Коли той приніс замовлення, селянин склав долоні і
помолився. Його сусіди за столом спостерігали за ним з цікавістю, що
була змішана з доброю долею іронії. |
 - Навіщо щодня йдеш до лісу?
- Щоб молитися.
- Але хіба Бог не всюди?
- Звичайно, Бог усюди!
- І Бог той самий у кожному місці?
- Так. Бог у кожному місці той самий.
- То чому ж на молитву свою ти вирушаєш до лісу?
- Бо в лісі я не той самий. |
 Група випускників, успішних, таких, що зробили чудову
кар'єру, прийшли в гості до свого старого професора. Звичайно ж,
незабаром розмова зайшла про роботу - випускники скаржилися на численні
труднощі і життєві проблеми... Запропонувавши своїм гостям кави,
професор пішов на кухню і повернувся з кавою і підносом, на якому стояли
самі різноманітні чашки, - фарфорові, скляні, пластикові, кришталеві і
прості, і дорогі, і вишукані. |
 Хлопчик щось малював. Вчитель сказав: "Цікавий малюнок. Кого ти зобразив на ньому?""Це – Бог.""Але ж ніхто не знає, який є Бог.""Коли я закінчу малюнок, то знатимуть усі." |
 Африканське прислів’я каже: "Щоранку в Африці пробуджується один лев. Він знає, що має бігти швидше від газелі, щоб зловити її або вмерти з голоду. |
|
Меню сайту
Випадкова цитата
Смерть вартує того, щоб жити, а любов вартує того, щоб чекати.
Віктор Цой
Статистика
|
