Профілактика маститу
Профілактика маститу – це заходи, які вживає жінка з метою уникнути ускладнень під час годування у вигляді інфекційного ураження молочної залози. Мастит – інфекційне захворювання з запаленням інтерстицію молочної залози, що характеризується порушенням нормальної функції лактації. Це супроводжується вимушеними заходами переведення дитини на штучне харчування, що не є оптимальним для її нормального росту і здорового розвитку. Тому знання заходів профілактики даної патології дуже важливо для попередження захворювання.
Профілактика післяпологового маститу
Післяпологовий мастит – процес запалення інтерстицію і проток молочної залози, який виникає в післяпологовому періоді і має свої особливості перебігу. У цей період симптоматика маститу може бути дуже виражена і процес має, як правило, гнійний характер. У післяпологовому періоді матка починає поступово скорочуватися і приходити в початкову форму, а молочні залози починають функціонувати. Дуже часто в цей період ще у пологовому будинку у жінок виникає післяпологовий мастит, що пов'язано з багатьма причинами. В першу чергу, молочні протоки починають виділяти молоко, кількість якого може бути більшою, ніж необхідно в перші дні життя дитини, і відбувається його застій. Неправильна техніка годування викликає утворення тріщин, які є воротами для інфекції, тому відбувається вторинне інфікування. Так розвивається післяпологовий мастит. Дуже часто такий мастит погано піддається корекції, що також може викликати запальний процес в матці, який недіагностований. Тому недостатня інволюція матки в післяпологовий період або виникнення септичних післяпологових ускладнень може стати причиною післяпологового маститу.
З цих основних причин випливають заходи профілактики післяпологового маститу: - навчання правильній техніці першого грудного вигодовування;
- ретельний контроль стану матки в ранньому і пізньому післяпологовому періоді і контроль загального стану жінки з профілактикою інфекційних ускладнень;
- раннє залучення дитини до грудей в пологовій залі при відсутності протипоказань;
- зціджування молока при його надлишку в перші дні життя дитини для профілактики застою;
- попередження переохолоджень та стресових ситуацій з метою профілактики порушень гормонального контролю процесу лактогенеза.
Всі ці правила необхідні не тільки для хорошого самопочуття жінки і профілактики маститу, але і для того, щоб грудне молоко стало доступним для дитини постійним засобом харчування для забезпечення нормального розвитку, росту і захисту.
Профілактика лактаційного маститу
Лактаційний мастит розвивається частіше, ніж всі інші види через те, що правила правильного грудного вигодовування відомі не всім і не всі мами їх дотримуються. Правильне грудне вигодовування сприяє не тільки харчуванню і росту дитини, але і подальшому процесу лактогенезу. Годування новонародженої дитини необхідно проводити за її бажанням, без нічних перерв. При цьому інтервал між годуваннями повинен становити не більше трьох годин. Такий інтервал добре впливає не тільки на дитину, але і на секрецію молока. У нічний час під дією гормонів гіпофізу відбувається утворення молока в молочних залозах, а під впливом нічних годувань посилюється вироблення гормону окситоцину, який в свою чергу впливає на м'язові волокна молочних ходів і відбувається нормальне виділення молока в молочні ходи. Такий процес відбувається в нормі, але є випадки, коли не вистачає молока і дитину догодовують сумішами. При цьому нормальний процес утворення і виділення молока не відбувається і це сприяє порушенню процесу лактогенезу. Тоді виникають різні патологичні стани у вигляді лактостазу або в разі інфікування відбувається запалення молочної залози – мастит. Тому важливо знати основні принципи правильного грудного вигодовування.
Профілактика маститу при грудному вигодовуванні наступна: - годування дитини за її потребою, але не менше восьми разів на добу;
- виключити використання інших сумішей, пляшок, сосок при відсутності показань, що виключає фактори з боку дитини в розвитку застою і подальшого маститу;
- правильна гігієна молочної залози перед кожним годуванням – не мити, не витирати груди перед кожним годуванням, достатньо лише щоденного душу – це зменшувати шанси мацерації соска і утворення тріщин. Також перед і після кожного годування, сосок потрібно витерти краплею молока;
- правильний режим харчування і відпочинку годуючої мами запобігає лактостазу і маститу;
- правильна техніка годування дитини;
- уникнути переохолоджень;
- своєчасна корекція лактостазу і гігієна при появі тріщин соска;
- при утворенні явищ фізіологічного лактаційного кризу потрібно частіше прикладати дитину до грудей.
Профілактика лактостазу і маститу повинні бути цілеспрямованими діями, так як несвоєчасно вилікуваний лактостаз може бути причиною маститу. Тому при появі вогнищ застою молока важливо використовувати лікувальний масаж, фізіотерапевтичне лікування і правильний догляд за грудьми.
Профілактика маститу під час годування грудьми – дуже важливе завдання кожної молодої мами, адже від цього залежить здоров'я не тільки її, але й дитини. Заходи профілактики не настільки складні, як здається на перший погляд, і при умові правильного годування дитини і гігієни молочних залоз можна повністю уникнути цього захворювання.
|