Подруга повела одну жінку в монастир, а після служби запитала, чому та не прикладалася до ікон, хреста. Вона відповіла, що боїться заразитися, гидує.
Так міркують люди нецерковні, у них все в свідомості налаштоване не як у православних. Наприклад, бояться причащатися, дітей причащати - "раптом якусь хворобу підчеплять"? Вони не розуміють, що ми приймаємо Творця всесвіту, Самого Бога.
Нещодавно прийшла одна така жінка і каже: "Я хотіла б причаститися і дитину причастити". А служба вже скінчилася, хрест дали, всі пішли. Запитуємо: "Навіщо?" - "Ну, треба причаститися..." - "А що таке причастя, Ви знаєте?" - "Це коли вино і просфоркі дають". - "Вино можна і в ресторані придбати..." " Ні, ми тут хочемо". А то ще скажуть: "Причастя - це солоденька водичка з варенням". Ось такі дурниці...
Оскільки церква - це шматочок неба на землі, ми приймаємо в себе Живого Бога, Творця всесвіту. Недарма співається: "Тіло Христове прийміть, джерела безсмертного скуштуйте".
Нецерковні люди не розуміють, що таке ікона, святі мощі, навіщо ми прикладаємося до них, тому й гидують. Одна жінка - мікробіолог Ніка Іванівна Стрельцова - спочатку теж була невоцерковленою. Приїхала в монастир, набрала святої води і про неї забула. Згадала, коли пройшло вже більше року. Як мікробіологові їй було цікаво дізнатися, що стало з водою. Стала вона її під мікроскопом вивчати і побачила, що у воді зовсім немає мікробів, вода стерильна, жива - за структурою своєю схожа на ДНК здорової людини. Виявилася у неї під руками і наговорена вода, її вона теж подивилася під мікроскопом і побачила, що структура води порушена, на зразок ДНК смертельно хворої людини. Не випадково, видно, в казках говорять про живу і мертву воду.
Після цього випадку прийшла вона до храму, дивиться: всі прикладаються до ікони. Підійшла ближче і побачила, що ікона вся зацілувана а тут ще дідок підійшов, довго перед іконою стояв, після нього на склі велика пляма залишилася. Жінка взяла ватку і непомітно стерла цю пляма. Прийшла в лабораторію і ватку під мікроскоп, подумала: "От зараз побачу колонії мікробів". Але під мікроскопом ватка виявилася стерильною, абсолютно чистою. Стрельцова очам своїм не повірила, але це було так. Потім вона взяла іншу ватку і протерла картину, яка висіла у неї в лабораторії. Подивилася в мікроскоп, а там мікроби аж кишать. Так вона дослідно зрозуміла, що в церкві все нечисте Святим Духом Його палить. Дух Святий животворить і все приводить в порядок, в гармонію.
Тому людина, коли приймає хрещення, очищається в таїнстві сповіді і освячується через причастя, знаходить гармонію в душі, все в її житті стає на свої місця. Коли ж людина не кається, що не причащається, гріх руйнує в ній внутрішню духовну структуру; йде руйнування душі і тіла. Точно так само відбувається і в державі: коли в державі народ кається, намагається дотримуватися законів, все життя нормалізується і народ оживає. Якщо ж не кається, держава руйнується, вмирає...
Питання священику / Про віру і спасіння. Архімандрит Амвросій (Юрасов)http://www.homutovo.ru/
|