|
 Що таке прелесть і як з нею боротися?
Прелесть (мана, спокуса, чарівність) - це стан духовного приваблювання, коли людина брехню приймає за істину.
Тільки той, хто досяг духовної досконалості, став святим, позбувся прелесті, інші в тій чи іншій мірі перебувають в ній. Ось людина прийшла до Бога, почала читати Святе Письмо, молитися, вона вже себе починає звеличувати над іншими, своїм життям хвалитися, чванитися (таємно чи явно) - ось вона вже і в прелесті. Як дізнатися, людина в прелесті чи ні? Спробуйте зачепити день і ніч молільника за живе місце - якщо він відразу спалахне, почне нервувати, образиться - значить він в прелесті. Зазвичай всі, хто в прелесті, починають себе над іншими звеличувати, засуджувати ближніх: "Я молитовник, постник, а ви ледарі, моїми молитвами живете". Борони нас, Господь, від такого стану!
Як потрапляють люди в прелесть?
Знаєте, як хитро диявол уловлює у свої сіті? Я в 1978 році хрестив одну жінку, дав їй правило: що читати й робити. Кажу: "Кожен день читай по 500 разів молитву Ісусову, роби по 50 земних поклонів". (Ця жінка до церкви вже ходила; я якось став допитуватися, і виявилося, що вона нехрещена - її хрестили в католицькій церкві). Через деякий час приїжджає і каже: "Благословіть мені більше поклонів робити". - "Ну, - кажу, - роби 100 поклонів". - " А можна 1000 разів читати Ісусову молитву?". - "Можна. Бог благословить". Через деякий час приїхала і попросила 3000 молитов Ісусових. Благословив, спитавши: "Тобі сил вистачає?" - "Вистачає". І все. Ми з нею зустрічалися раз-два на рік. Вона приїжджала, завжди мовчала, вся в молитві перебувала. Ні з ким особливо не розмовляла. Так ось приїде - і поїде. А потім одного разу (було це в с. Красне, недалеко від Палеха) ми зібралися на день Ангела всіх Наталій. Зібралося Наталій чоловік вісім. Ця жінка взяла і села перша за столом, під іконами. Я кажу: "Ти місце звільни - сядь на інше місце". І вона взагалі пішла з обіду, образилася. Я потім з нею десь дві години розмовляв, запитував - чому вона образилася? Каже:
- Ви мене образили, зганьбили перед усіма!
- Тут ганьби ніякої немає. День Ангела не твій, повинна була місцем поступитися іменинницям. І ось, в цій бесіді я допитався у неї:
- Розкажи, як ти молишся?
Виявляється, що вона без благословення робить 1000 поклонів щодня; коли в дорозі буває і прострочить, так і по 2000 робить - з молитвою Ісусовою, зі сльозами. Дізнався, що вона спить по дві години на добу. У понеділок, середу і п'ятницю не куштує їжі зовсім, не п'є, а у вівторок, четвер, суботу та неділю їсть один раз. Якби її бачили - вона міцна, здорова; їздила до нас - рюкзак величезний на собі несла -10 кілометрів по бездоріжжю. Навіть ні краплі не видно виснаження. Дізнався, що коли ми всі сиділи за столом (іншим разом), на неї така благодать зійшла, така любов до Господа і до всіх!
Готова всіх обіймати і цілувати. Свого тіла не відчувала, вся душа і тіло - в любові Господній.
Думаю: "Ну, що вже це з нею таке - щось особливе?"
А от у Красному, коли попросили покинути перше місце і з'ясувалося - що це. Все проявилося! У неї такий гнів з'явився, така образа, що вона і розмовляти навіть не хотіла:
- Ви мене зганьбили перед усіма!
А що Христос каже: "Не сідай на перше місце, щоб не трапився хто званий почесніший за тебе" (Лк. 14,8).
Для чого це я говорю? Такий ось людина хитро рятується, дуже хитро. Пророк Давид каже: "Змирився, і спасе мене Господь" (Пс. 114). Змирився - вже врятований. Не треба ні поклонів, ні молитов - вже людина врятувалася. Поклони, чуваня, подвиги - це не мета, це засіб до смирення. Через них людина гамує свою плоть, благає Господа, щоб прийти до смирення, бути як дитя незлобивою, спокійною, врівноваженою. Всіх любити, всім добро творити. Ці подвиги вона взяла на себе не з благословення, а по своїй волі, по гордині. А коли такі люди по своїй волі живуть, то в них не Божий дух ревнощів, а диявольський дух. Далі пішло й інше - дійшло до того, що робила замах на самогубство. Наїлася якихось таблеток, добре, що її почало рвати, 4 години пролежала напівмертва. Ледве ожила. Ось, до чого доводять ці "подвиги". Коли я їй знову благословив 50 поклончиків і 500 Ісусових молитов, щодня їсти, як всі їдять, тоді вона не змогла цього зробити. каже:
- Нічого не можу: ні поклонів, ні молитов - зовсім нічого. І ранкові, і вечірні не можу читати. І жор на неї напав. Кажу:
- Бачиш, це з тобою чисто демонічне було. Багато наших сестер в спілкуванні з нею не раз чули, як би між іншим: "Ось, подвиги здійснюю", "по 1000 поклонів роблю", "три дні на тиждень не їм", "по дві години сплю", все так хитро висловлювала. Казала вже й таке: "Всі погані, одна я хороша". Ось вам - еталон, як розпізнати в людині прелесть. Їй про це говориш - не вірить: "Ти поганий!" Значить, рятуватися не важко, але мудро. У церкві, в монастирі, всюди має бути послух - на першому місці. Все робити треба з послуху. Запам'ятайте, що я вам сказав...
Як дізнатися, на якій стадії духовного розвитку я знаходжусь? Побоююся впасти або в прелесть, або в смуток.
Якщо ми себе бачимо грішниками, значить, ми на правильному шляху. Якщо бачимо себе, що хороші, значить, на хибному, на шляху прелесті.
Один інок підійшов до свого духовного батька і каже: "Отче! Ось я молюся і досяг такого, що бачу Ангелів". А старець йому сказав: "Блаженний той, хто бачить не Ангелів, а гріхи свої".
Питання священику / Про віру і спасіння. Архімандрит Амвросій (Юрасов)http://www.homutovo.ru/ | 
