Діти - маленькі наслідувачі: вже у трирічному віці ваш малюк може клянчити у вас монетку, щоб бути "як мама". Але коли ж варто починати видавати кишенькові гроші? І скільки?
Вже років у п'ять-шість дитина може здійснювати самостійні покупки, під вашим наглядом, звичайно. Коли ви йдете в магазин, дайте їй необхідну суму, нехай сама підійде до каси і оплатить кіндер-сюрприз або булочку. Малюк повинен засвоїти алгоритм покупки: бере з полиці потрібний товар, дає касиру гроші за нього, отримує здачу. З цього ж віку розповідайте дитині, що будь-який продукт має свою ціну, що гроші ви витрачаєте не тільки на іграшки та солодощі, а й на одяг, предмети побуту. Можна в ігровій формі пояснити, з чого складається вартість товару. Наприклад, для того, щоб вийшов плюшевий ведмедик, треба купити тканину, заплатити гроші майстрині, яка його шиє, продавщиці, яка його продає. Тобто будь-яка річ - це результат праці безлічі людей, і цю працю треба оплачувати. А ось кишенькові гроші, якими ваша дитина буде розпоряджатися на свій розсуд, є сенс давати тоді, коли у дитини з'являється можливість їх самостійно витрачати, тобто в першому класі. У початковій школі давайте дитині щодня суму, на яку вона зможе купити обід або перекус в їдальні, суму, необхідну на проїзд, не більше. Домовтеся з малюком про розмір цієї суми. Він вирішив заощадити, щоб купити собі іграшку? Це - його право. Починаючи приблизно з п'ятого - шостого класу видавайте йому суму на тиждень. Так дитина навчиться розпоряджатися своїми грошима, зрозуміє, що, якщо сьогодні вона витратить все, завтра залишиться без шоколадки. Не сваріть школяра, якщо він витратить всі кишенькові гроші відразу. Разом з ним обговоріть, чи правильно він вчинив, і чи варто так робити і далі. Дитина все одно спускає гроші моментально? Тоді розбийте суму і виплачуйте її по частинах два-три рази на тиждень. Пам'ятайте: кишенькові гроші - не нагорода за гарну поведінку чи навчання, це необхідна частина її витрат, без яких не обійтися. Тому не карайте її відмовою видати кишенькові гроші. Цим вчинком ви можете спровокувати дитину на дрібне злодійство чи просто зіпсуєте відносини з нею. Навіть якщо у сина чи доньки кишенькові гроші залишилися не використаними, не відбирайте їх: це - його власність! Ваше чадо просить збільшити суму на утримання на тій підставі, що однокласнику видається більше кишенькових грошей? Якщо у вас скромний достаток, не йдіть у дитини на поводу! Скажіть їй спокійно, зі співчуттям: "Мені дуже шкода, але я не можу давати тобі більше на твої витрати". Це краще, ніж переконувати дитину, що їй цілком вистачить тих грошей, які їй виділяють - така фраза тільки спровокує суперечки. Якщо дитина явно заздрить більшому достатку однокласників, поясніть їй, що гроші - це здорово, але ще не все. Разом з нею проаналізуйте: що є в житті дитини, чого немає у більш фінансово удачливого друга? Наприклад, ви багато подорожуєте, дитина має свою кімнату або відвідує спортивну секцію. Поясніть, що успішність складається з багатьох чинників, гроші - лише частина цього.
|