Небо  християнський український сайт для батьків і дітей

Понеділок, 23.12.2024, 14:15

Мобільна версія сайту Небо

Вітаю Вас Гість | RSS | Головна | Каталог статей | Реєстрація | Вхід

 
 

Головна » Статті » Для дітей і про дітей » Дошкільнята

Навчання грамоти дітей дошкільного віку

Навчання грамоти дітей дошкільного віку

Сучасна початкова школа вимагає від майбутніх першокласників розвиненого фонематичного слуху, уміння здійснювати звуковий та складовий аналіз слів, речень, читати слова, нескладні речення та тексти.

Як свідчать численні психолого-педагогічні дослідження у дітей 4-6 років з’являється прагнення до звукового аналізу мови, інтерес до звукового аналізу мовлення. Незалежно від того, навчаємо ми їх читати чи ні, діти самостійно починають засвоювати окремі букви і складати з них слова. Щоб уникнути стихійності у засвоєнні грамоти, слід своєчасно починати організоване навчання. Дослідники (К.Д. Ушинський, Л.С. Виготський, Н.І. Красногорський, Д.Б. Ельконін та інші) твердять, що навчання грамоти доступне для дітей вже у 5-6 років.

Навчання елементів грамоти відбувається на основі розвитку усного мовлення дітей (звукова культура, словникова робота, формування граматично правильної мови, навчання розповідати та ін.) Одночасно слід працювати над розвитком спостережливості, пам’яті, мислення, уваги дитини.

Навчання грамоти дітей дошкільного віку

Заняття з грамоти слід будувати так, щоб діти включались в активну пізнавальну діяльність, самостійно розв’язували поставлені перед ними завдання. Для цього широко використовують проблемні ситуації з розв’язуванням мовних логічних задач, дидактичні вправи та ігри.

Навчання грамоти дітей в дошкільному закладі повинно мати виховний характер. Тексти для аналізу (розповіді, оповідання,казки, вірші, скоромовки) мають бути змістовні, високохудожні, сприяти формуванню життєвої компетентності  дітей.

Етапи навчання елементів грамоти

Численні дослідження та практичний досвід роботи дошкільних навчальних закладів доводять важливе значення звукового аналізу в навчанні грамоти. Операції порівняння, аналізу при фонематичному сприйманні мови підводять дітей до поєднання звуків у склади,слова, прискорюють процес оволодіння правильним читанням, засвоєння норм орфографії, грамоти, сприяють розумовому розвитку дітей.

Навчання дітей дошкільного віку елементів грамоти проводиться в декілька етапів.

Перший етап навчання дітей елементів грамоти – це ознайомлення зі звуками.

Багато авторів відзначають, що ефективніше починати його з ознайомлення дітей з немовними звуками. Для цього можна провести дидактичну гру «Що як звучить?» (папір, склянки з водою, брязкальце, барабан, дзвоник тощо).

Слід звернути увагу дітей, що це немовні звуки, адже їх ніхто не вимовляє, але ми їх чуємо. Під час прогулянки добре запропонувати дітям визначити, які немовні звуки вони чують: шурхіт листя, гуркіт чи гудіння автівки тощо.

Ознайомлення зі звуками

Далі переходимо до ознайомлення з мовними звуками. Ще К. Ушинський запропонував вивчати звуки не в алфавітній послідовності, а починати з голосних звуків, потім перейти до ознайомлення з приголосними звуками. Цей метод є ефективним, тому ним користуються до цього часу.

Спочатку педагог пропонує дітям прослухати «пісеньки»: А-а-а, О-о-о, У-у-у, І-і-і, И-и-и, Е-е-е. Він розповідає дітям, що ці звуки є мовними – ми їх вимовляємо. Вони називаються голосними, бо ми їх співаємо голосом.

Артикуляція голосних

Далі слід уточнити артикуляцію голосних звуків.

Педагог пропонує проспівати звуки у такій послідовності: А-О-У. Говорить, що ротик малює спочатку велике коло – діти проспівують: «А-а-а», потім середнє – «О-о-о», а потім зовсім маленьке – «у-у-у». Далі діти співають у такій послідовності: І-И-Е. Педагог каже, що тепер ротик усміхається – діти співають: «І-і-і», потім усмішка стає ширшою – «И-и-и», тепер він майже сміється – «Е-е-е». Педагог звертає увагу дітей на те, що коли ми вимовляємо голосні звуки, повітря виходить вільно, йому нічого не перешкоджає, наш ротик відкритий. Саме тому цей звук має таку позначку, як відкритий ротик - •.

Умовні позначення звуків (Буквар)

Обов’язково потрібно звернути увагу дітей на те, що голосних звуків лише шість.

Закріпити знання дітей про голосні звуки можна за допомогою різноманітних ігор: «Який це звук?», «Упіймай звук». Гра «Оживи кружок», у якій діти по черзі натискають на символ голосного звука і називають будь-який голосний звук, допоможе дітям добре запам’ятати всі голосні звуки.

Для ознайомлення з приголосними звуками можна використати казку.

Казка про приголосні звуки

Жили-були шість голосних звуків, які вміли гарно співати. Поряд з ними жило ще багато звуків, але вони співати не вміли. Іншим звукам також дуже хотілося співати, та коли вони намагалися це зробити, у них виходило шипіти – «Ш-ш-ш», пихтіти – «П-п-п», свистіти  - «С-с-с», бумкати – «Б-б-б» та видавати інші звуки, окрім співу. Коли хтось промовляв ці звуки, повітря не виходило вільно з ротика, а зустрічало перешкоду: то губки стуляться (М, П, Б), то спинка язика підніметься і закриє прохід (К, Х, Г). Тому ці звуки позначаються рискою - (неначе стулені губки).

Ці звуки можуть перешкоду зменшувати, ніби робити маленьку шпаринку, коли їх вимовляти не твердо, а м’яко не Б, а БЬ, не Л, а ЛЬ. У такому випадку і позначають їх інакше – двома рисками =.

Та найгіршим було те, що ці звуки не могли гратися, як голосні. Наприклад, стануть у пару А та У, і чуємо, як у лісі люди гукають один одного А-а-а-у-у-у. Поміняються місцями У й А – чути, як плаче дитина У-у-у-а-а-а. підбіжить І до А – це десь неподалік закричав віслючок  - іа-іа-іа.

Як же хотілося сусідам голосних звуків теж так гратися! І ось вони попросили голосні звуки погратися з ними. Голосні звуки були добрими. Вони добре поміркували, як можна допомогти своїм сусідам і вирішили: щоб ті теж могли співати і так гратися, їм треба бути при голосних звуках. Сусідні звуки дуже зраділи. Відтоді вони стали називатися приголосними звуками. Тепер приголосні звуки стають у пару з голосними. Скажімо, стали у пару А та М, і чуємо, як мати годує малечу – ам, а стали разом  М і У – замукала корова – му-у-у.
Так і потоваришували голосні і приголосні звуки.

Ознайомлення дітей зі звуками і складами на прикладі Букваря. Умовні позначення звуків

Другий етап навчання дітей елементів грамоти – ознайомлення зі складами.

Цей етап тісно пов'язаний з третім етапом, під час якого йде ознайомлення дітей з поняттям «слово».

Ознайомлення зі словами та складами можна провести у такий спосіб: спочатку повторити знання про голосні та приголосні звуки, потім перейти безпосередньо до складів та слів. Розповідь про них також може бути у формі невеличкої казки.

Казка про звуки

Голосні і приголосні звуки стали товаришувати і ходити парами. Але у деяких пар не виходило щось сказати. Наприклад, взялися за руки Д та И (скажемо всі разом: «ДИ»), але це нічого не означало. Вони дуже засмутилися, тому їх прийшли втішати звуки В та О і розповіли, що у них теж нічого не виходить (усі разом – «ВО»). Тож вони взялися всі разом за ручки: ДИ-ВО. Раптом прибігли інші звуки і почали їх вітати: «У вас вийшло ДИВО!» І дійсно це було диво, бо окремо вони нічого не означали, а разом склали слово – «диво».

Інші звуки теж почали ставати по двоє та навіть по троє, а потім підходили до інших таких групок і складали слова. Такі групки звуків почали називати складами, адже з них складається слово. Звуки утворювали склади, а потім об’єднувалися в слова. Але помітили, що приголосні звуки не можуть самі утворювати склади, а тільки за допомогою голосних звуків. Тоді біля одного голосного могло зібратися два, а інколи і три приголосних звука. А голосні звуки можуть утворювати частинки слова – склади – і без приголосних. Тож звуки прийшли до висновку, що скільки у слові голосних звуків, скільки і складів..

Після ознайомлення з поняттям складу діти вчаться визначати кількість складів, підставляючи руку під підборіддя: скільки разів воно торкнеться руки під час промовляння слова, стільки у тому слові і складів.

Ознайомлення дітей зі словом

При ознайомленні дітей з поняттям «слова» варто звернути увагу на те, що поєднання звуків в слові і просто поєднання різноманітних звуків відрізняється тим, що слово  має значення, а просте поєднання звуків значення не має.

Третій етап навчання дітей елементів грамоти – ознайомлення з реченням.

Для цього стануть у пригоді предметні картинки. Наприклад, можна взяти три картинки, на першій з яких зображено дівчинку, на другій – дівчинку, яка малює пензликом, на третій – квітку. Педагог з дітьми розглядає картинки і зауважує, що все, що на них зображено можна назвати словами. Далі ознайомлення з реченням можна продовжити так.

Діти, погляньте, хто зображений на першій картинці? (дівчинка). А що робить дівчинка на другій картинці? (малює) А що зображено на третій? (квітка). Діти, за кожною картинкою ви назвали слово. А тепер давайте ці слова поєднаємо: «Дівчинка малює квітку». Ми з вами про щось розповіли. Коли слова збираються разом і про щось розповідають, то це називається – речення. Отже, давайте разом промовимо наше речення (діти промовляють речення).

А тепер порахуємо, скільки слів у нашому реченні. У нашому реченні три слова. давайте спробуємо змінити речення так, щоб у ньому стало п’ять слів. Дівчинка (яка?) – маленька, весела, світлокоса тощо. Квітка (яка?) – червона, гарна, яскрава, ніжна тощо. Додамо до нашого речення слова-ознаки: «весела» і «червона». А до слів-ознак доберемо картинки, на яких зображені веселе личко і червона пляма. Ось що вийшло: «Маленька дівчинка малює червону квітку». Давайте порахуємо слова у новому реченні. Тепер наше речення складається з п’яти слів.

Закріплення знань

Для закріплення отриманої інформації можна запропонувати дітям самим скласти речення з опорою на предметні картинки та визначити кількість слів у складеному реченні.

Педагогу необхідно пояснити дітям, що у реченні кожне слово має своє місце, і на прикладі будь-якого деформованого тексту можна продемонструвати це твердження та запропонувати дітям скласти речення правильно.

Вправляти дітей у складанні простих поширених речень можна за допомогою ігор «Розшифруй картинку», «Хто придумає найдовше речення», «Склади речення за схемою»  тощо.

Дітям слід пояснити, що речення можна змінити, не змінюючи слів, а змінивши лише інтонацію. так можна утворити речення-запитання та речення-оклики.

Четвертий етап навчання дітей елементів грамоти – ознайомлення дітей з графічним зображенням звуків – буквами.

На цьому етапі детально зупинятися не будемо, адже це окрема тема.

Слід наголосити, що запропоновані прийоми не догма, в роботі можна використовувати й інші прийоми. Головне, щоб інформація, яка подається була викладена в доступній і ігровій формі.
Категорія: Дошкільнята | Додав: Vik (10.08.2017)
Переглядів: 8352 | Теги: методика, навчання, грамота, мова, діти, Буквар, склад слова, склад речення, дошкільнята, навчання грамоти дітей дошкільного | Рейтинг: 0.0/0

Схожі статті:
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Форма входу

Пошук

Меню сайту

Випадкова цитата

Завжди обирайте найважчий шлях - на ньому ви не зустрінете конкурентів.
Ш. Де Голь

Наше опитування

Спілкуючись з російськомовною людиною, яка володіє українсьою мовою, Ви:
Всього відповідей: 387

Друзі сайту

Молитва - могутній засіб спасіння! Вивчення іспанської мови онлайн - українською
Сайт про Мексику
Travel Ukraine В 1 клас - навчальні матеріали для початкової школи

Наша кнопка

Небо - український християнський сайт

Статистика