Лікування раку абрикосовими кісточками. Ефективність — 85%. Чому мовчать лікарі?
Абрикосові кісточки - виявляється лікують рак! Інтерв'ю з автором книги "Світ без раку" - Едвардом Гріффіном, в якій він показує схему, як корумповані політики запобігають появі на ринку ліків (Амігдалін - Вітамін B17), які реально лікують рак.
Індустрія онкології, і лікування раку, базується на грошовому потоці, і дуже багато людей в цій індустрії заробляють собі на життя. Ви можете собі уявити вплив економіки на індустрію лікування раку, вплив важливості і цінності грошей на цю індустрію?
Якби сьогодні у нас були б ліки від раку, безкоштовні, загальнодоступні, що походять з природи, чи могли б ви уявити собі, що б у цьому випадку робили ці люди? Що робило б Американське онкологічне товариство, яке вимагає щорічно мільйони доларів на пошуки ліків від раку? Якщо одного разу вони знайдуть їх, вони залишаться без роботи.
Тепер ви бачите в чому дилема? Я ніколи не думав про ці течії раніше, і таким чином я зацікавився історією лікування раку абрикосовими кісточками, і всім тим, що я дізнався. У мене пішло на це не два-три місяці, як я припускав, у мене пішло на це кілька років, щоб докопатися до самого дна. Ось власне чому я написав цю книгу.
Чи не могли б ви коротко розповісти нам, яким чином абрикосові кісточки лікують рак?Так, думаю, що все це можна резюмувати кількома способами.
Давайте почнемо з опису речовини яке знаходиться в абрикосових кісточках - Амігдалін.
Субстанція про яку ми говоримо має три різних імені: амігдалин, вітамін B17 або Лаетрил. По своїй суті це схожі речовини знаходяться в природі і називаються Амігдаліном. Ви можете знайти це в будь-якій книзі з хімії. Про нього багато писали, тому-що він був виявлений в природі давним-давно.
Коли Амігдалін очищають, з нього виділяють концентрат, для того, щоб застосовувати в лікуванні раку. Він називається Лейтрил (або Лаетрил). Доктор Ернест Джуліон Кребс - науковець, який вперше виділив цей компонент, і очистив його для застосування в лікуванні раку - назвав його вітамін B12. Це його неофіційна назва. Ви не зможете знайти його в офіційній енциклопедії, але він сказав, що властивості цієї речовини дуже близькі до властивостей вітамінів цієї групи, він сказав, що він незамінний для здоров'я і лікуванні раку. І так як вже було відомо 16 вітамінів цієї групи, він вирішив, що у нього повинен бути номер 17. Ось чому він називається вітамін В17, але субстанція його називається Амігдалін. Це не чисто теорія, все це було підтверджено лабораторними дослідженнями.
Молекула амігдаліну складається з чотирьох компонентів: дві частини глюкози цукру, бензальдегіт і ціаніт.
Слово ціаніт лякає людей, так як він нам відомий як токсичний елемент, люди думають, як вони можуть приймати його, адже це отрута, і ним можна отруїтися. Особливо, коли начитавшись в газетах, де говориться, що не можна вживати Лейтрил і абрикосові кісточки, тому що вони містять ціаніт.
І вони легко ведуться на ці хитрощі, тому що, це і є ніщо інше, як обман. Ціаніт токсичний лише тоді, коли він є в чистому вигляді - тоді він здатний вбити людей, але коли ціаніт укладено в молекулу, він наче замкнений іншими компонентами, він може бути і нетоксичний, і в більшості випадків це саме так. Наприклад - вітамін B12. Вітамін B12 - це його офіційне ім'я, це ціанокобаламін, і він містить ціаніт.
Існує достатньо багато продуктів в нашій їжі, які містять ціаніт. Вони не просто не токсичні, вони необхідні нашому організму. Ми не змогли б жити без вітаміну В12, тому звістка про те, що продукт містить ціаніт, зовсім не тривожний знак.
Питання тут в тому, що може звільнити ціаніт? Якщо ціаніт і бензальдигіт, який теж, до речі є дуже токсичною речовиною, звільнити з молекули Амігдаліна - тоді ви можете отримати отруєння. Питання, що може зробити це? І відповідь дуже цікава. На це здатний фермент, дуже специфічний фермент, який розриває молекулу Амігдаліна, відкриває її. Я назвав її - відкриває фермент, і він знаходиться в раковій клітині. В основному в раковій клітці!
Це означає, що ви їсте їжу, яка містить лише невелику кількість, тільки ознаки цієї речовини Амігдаліну. Але відбувається наступне. Коли він вступає в контакт з раковою клітиною, він також вступає в контакт з тим ферментом, який відкриває, руйнує молекулу Амігдаліну, звільняє ціаніт і бензальдигіт, які в свою чергу атакують ракову клітку.
Звичайні, нормальні клітини не мають цього ферменту, тому це досить вибірковий механізм, який атакує тільки ракові клітини. Я вважаю, що це унікальний природний механізм, який очевидно є частиною природного процесу.
Де ми можемо виявити Амігдалін ще, крім абрикосових кісточок?Амагдалін міститься приблизно в 1400 їстівних рослинах. Він всюди. Амігдалін знаходиться в траві, особливо широколистій траві. Це дуже цікавий факт, адже ми знаємо, що коли тварини хворіють, кішки або собаки наприклад, у них проявляється інстинкт - їсти траву. Люди завжди дивуються, чому? Я думаю, що у тварин є інстинкт, лікується травою володіє цілющими здібностями.
Кілька років тому, ми взяли свіжі абрикоси, так як хтось сказав, що примати і мавпи не їдять м'якоть цього фрукта, а розколюють, і їдять свіжі абрикосові кісточки. Це було цікаво, і мені складно було в це повірити. Тому я поїхав до зоопарку, поговорив з місцевими працівниками, щоб провести експеримент. Ми разом пішли до клітки з величезною горилою.
Ми подивилися на неї, вона подивилася на нас. Ми кинули їй в клітку пару свіжих абрикосів. Спочатку вона ніяк не відреагувала. Потім зацікавилася абрикосом, підійшла, взяла в лапи, покрутила, понюхала, відірвала м'якоть, взяла кісточку абрикоса, спробувала на зуб, розколола кісточку, витягла вміст і з'їла його.
Так повела себе тварина, яка ніколи не бачила абрикосів до цього дня. Так, що це вроджений інстинкт.
Найбагатше на сьогодні джерело амігдаліна, це ядро фруктів різнокольорових сімейств - абрикосів, слив, персиків... Якщо ви візьмете насіння яблука і розкусите його, ви відчуєте гіркоту - смаком цієї субстанції і є Амігдалін.
Через це люди відмовляються вживати в їжу абрикосові кісточки, або кісточки інших фруктів, на користь більш солодких продуктів, приємних на смак. Водночас, у більш примітивних спільнотах, племенах, які вживають ці продукти, показник захворювання на рак значно нижчий.
Ви можете для себе скласти діаграму, де наочно можна побачити, що чим більше сучасна людина, рафінує і робить солодкою свою їжу, тим вище зростає ступінь онкологічних захворювань.
Якщо ви поїдете в ті місця, де все ще існують примітивні суспільства, ви не знайдете, або виявите зовсім мало ракових хворих. Ми переконані в тому, що це відбувається, через заміну харчових продуктів.
Управління з безпеки харчових продуктів Норвегії в 2007 році, ґрунтуючись на постанові німецького органу з безпеки харчових продуктів, попередила людей про те, що в день можна їсти не більше 1 - 2 абрикосових кісточок, щоб уникнути отруєння ціанідом. Ви можете це як то прокоментувати?Що ж, перше, що ви повинні зробити, це посміятися над цим твердженням, тому що воно має місце через тотальне нерозуміння реального стану речей. Люди племені Хунза, наприклад, ніколи не хворіли на рак. Принаймні, здоров'я людини там вимірювалося кількістю дерев якими вона володіє. Люди їдять абрикосові кісточки там весь час, як цукерки і живуть від 90 до 100 років, і ніколи не хворіють на рак.
Нас лякають історіями, в яких люди з'їдали невелику миску абрикосових кісточок і помирали від цього. Як на мене, я не вірю цим історіям. У мене багато знайомих які їх постійно вживають. У них міг розболітися живіт в гіршому випадку, але ще ніхто не помер від цього.
Ми завжди вважали, що природа не може нашкодити, просто ми самі зловживаємо цим.
Наша порада полягає в наступному - їжте стільки абрикосових кісточок за один раз, скільки ви б могли з'їсти, якби ви їх їли разом з цілим фруктом. Для звичайної людини, це може бути 6-9 штук.
Для більшості людей це дуже безпечне число. Особисто я їм по 6-7 зерен абрикоса по кілька разів на день, і у мене ніколи не було негативної реакції. Але тим не менш, наша порада - їсти по 4-5 штук, і тоді точно не буде ніякої небезпеки.
Рівезька влада стверджує, що ефективність абрикосових кісточок (амігдаліну) при терапії раку не доведена. Ви згадували у своїй книзі, що онкологічний центр Слоуна Кетрінга проводив подібні дослідження амігдаліну. Можете прокоментувати це?Так, це одна з найскладніших речей для розуміння людей. Безумовно, це було складно осмислити навіть для мене. Можливо це одна з найбільших упереджень всього наукового співтовариства, і іноді наукова правда ховається на догоду якихось інших мотивів.
Суть справи в тому, що ефективність лейтрилу (лаетрилу) була доведена науково. Але якщо подивитися на папери результатів досліджень, можна виявити навмисне спотворення і фальсифікацію результатів.
Ніхто і ніколи навіть не оскаржував звіти, так як вони прийшли з найголовнішого, онкологічного центру країни. Ранні дослідження, які проводилися там, довели, що лейтрил дуже ефективний в лікуванні раку, але вони самі ж поховали ці звіти.
Вони не хотіли його публікувати, і забрали результати досліджень у вченого, який працював на них, і віддали іншим людям, які видали "потрібні" результати, а самі звіти ніхто не повинен був бачити.
Через це багато учасників дослідження, були обурені цими діями, а деякі на знак протесту подали у відставку.
Людям складно повірити, що такі престижні інститути, як Слоун Кентринг будуть підтасовувати інформацію, але це так. Тому я і написав свою книгу, що б показати, що політика і економіка раку значно складніші, ніж його наукове вивчення.
Наскільки ефективне лікування раку абрикосовими кісточками (Амігдаліном), у порівнянні з традиційними методами?Перш за все я хотів сказати, що ми не проводили ніяких масових досліджень. Але це не означає, що немає ніякої статистики ефективності Амігдаліну в лікуванні раку, тому що ми отримуємо безліч даних від поліклінік та лікарів, які використовують цю субстанцію у своїй терапії.
Я спостерігав за цим процесом протягом декількох років, я відвідав безліч активно практикуючих клінік по всьому світу. Я розмовляв з пацієнтами, відвідав безліч конференцій, які відвідували люди з теорії лікування раку Амігдаліном. Я розмовляв з сотнями людей, отримував величезну кількість листів - тому у мене досить гарне розуміння того, що відбувається.
Перш за все ми повинні зрозуміти, що люди звертаються до лікування раку Амігдаліном, тільки вже після того, як вони перепробували безліч способів. Це виявляється останнім засобом для більшості людей. Вони пройшли опромінення, операцію, хіміотерапію... і лікарі їм сказали, "Вибачте, ми НЕ МОЖЕМО для вас більше нічого зробити!"
"З цих людей, хто звертається до нашої терапії вже на останній стадії хвороби, повертаються до нормального життя близько 15% людей. Це звичайно не найкращий результат, але 15% не так вже й погано, тоді як без цього вони б всі були мертві.
Вони починають лікування Амигдаліном, вже з величезною перешкодою, так як їх імунна система вже сильно ослаблена хіміотерапією і опроміненням.
Тепер давайте подивимося на іншу групу, тих, хто почав цю терапію без зниження своєї імунної системи цими процедурами.
Тепер цифра змінюється, і ми маємо 85 відсотків статистики. З того що я бачив, тисячі людей вже в змозі повернутися до нормального життя, і 15 % тих, хто не може одужати.
Таке ось зіставлення. І у людей має бути право вибору альтернативи.
85% людей після лікування Амігдаліном зовсім позбавляються від пухлини?Це гарне питання. У більшості випадків, так, але більш глибока відповідь полягає в тому, що пухлина, це не рак - це симптоми раку. Лікарі стурбовані тим, що є причиною раку? Що змушує пухлину рости? Вони вважають, що це порушення в організмі. Більшість пухлин не складається тільки з ракових клітин, це суміш з онкології і здорових клітин. Чим більше відсоток ракових клітин, тим серйозніший рак, тим стрімкіше росте пухлина.
Хіба не дивно, що лікарі ортодоксальної медицини не використовують при лікуванні раку Амігдалін ?На початку це може здатися дивним, але коли ви розумієте, як це працює, як працює система, і як ліки стають затвердженими, як вони надходять на ринок - тоді ви зрозумієте напрямок потоку грошей, тоді вам це не здасться дивним. Тому що не можна заробити грошей на лікування пацієнтів природними засобами, в даному випадку простими абрикосовими кісточками.
Наша терапія, лікування раку Амігдаліном, в порівнянні з хіміотерапією, обходиться дуже дешево.
При традиційній терапії лікування раку люди продають свої будинки і витрачають всі свої заощадження на останні місяці свого життя, але потім все-одно помирають.
Тому вам здається дивним, що лікарі не знають про цей препарат, але коли ви розумієте фінансову сторону цієї індустрії, вам це не здається дивним.
Багато сучасних лікарів твердо переконані, що Лейтріл (лаетрил) не працює. Так навіщо їм його використовувати? Чому він так впевнений? Тому що він прочитав про це в медичному журналі.
Лікарі традиційної медицини вмирають від раку так само як і їх пацієнти. За фактом, захворюваність на рак у лікарів навіть більше, ніж у інших людей. І вони так само лікують членів своєї сім'ї - традиційними методами.
Так що це не питання практикуючих лікарів, які приховують правду від своїх пацієнтів, що б заробити. Це на більш високому рівні. У самій системі в якій доктор працює. Система говорить йому, яку субстанцію він може використовувати, а яку ні. Це дуже і дуже корумпована система.
Тут в Америці, для того, що б підтвердити дію того чи іншого препарату проти раку, необхідні дуже великі гроші - десь близько 80 млн. доларів. Препарат повинен пройти весь процес підтвердження. Ви проходите всі ці лабораторні процеси, у вас купа мишей, ви тестуєте це і це, ви пояснюєте всілякі біологічні шляхи, величезна паперова робота, з підключенням великої кількості людей. Це дуже і дуже дорого.
Дивовижна річ полягає в тому, що більшість цих тестів робиться не для того, щоб з'ясувати, чи працюють ліки, а для того, щоб з'ясувати наскільки вони токсичні.
Це робиться для того, щоб з'ясувати, який відсоток цієї субстанції вб'є 50% тварин, і це буде показник LD50. І після цього вони будуть знижувати дозу і вирішувати, яка кількість дозволена для вживання. Ніякого аналізу чи працює препарат, чи ні, тільки аналізи на токсичність.
У будь-якому випадку необхідно пройти весь цей процес, і ви виходите з папірцем, де говориться, що препарат клінічно перевірений. Якщо ви можете собі це дозволити, ви можете потім говорити всім, що це підтверджена терапія.
Механізм роботи Амігдаліну в лікуванні раку ніколи не спростовувався. Ніхто не може довести його неспроможність, тому що це добре відомий механізм. Ті, хто є його противниками, ніколи не обговорюють це, тому що вони знають, що це надійні наукові знання.
Індустрія медицини в США займає 4 частину виробництва від всієї національної промисловості. Це величезна індустрія. Ми говоримо про більйони доларів. Це одна з найбільш корупційних сфер. Велика частина цих грошей захована. Тому вона вказується у формі податку, податку, який використовується на субсидування наукових досліджень. До Вашого відома, більшість досліджень спрямовані на пошук ліків від раку.
Отже, Едвард Гріффін стверджує, що рак є хворобою, безпосередньо пов'язаною з дефіцитом вітаміну B-17 (Амігдаліну), який знаходиться у великих кількостях в абрикосових кісточках. Але найсумніше, і найтривожніше полягає в тому, що політика терапії раку наскрізь корумпована, і не зацікавлена в появі на ринку ліків для лікування раку.
|
