• Кожна дитина від народження має внутрішній потенціал, який спонукає її розвиватися. Навіть якщо ніхто не буде з нею займатися, вона все одно навчиться ходити, говорити ... • Проте не завжди дорослі можуть керувати розвитком малюка. Всьому свій час, і в кожного малюка цей час - свій. Хтось
раніше починає ходити або говорити, а хтось пізніше ... Тому, для того
щоб особистість розкрилася найкращим чином, дітворі необхідно надавати
можливість «спонтанного розвитку» і в той же час здійснювати тонке
педагогічне керівництво. •
Згідно Монтессорі-педагогіки, за дитиною спостерігають, визначають її
потреби у розвитку на даний момент і пропонують відповідні посібники та
завдання. 2. Свобода вибору в "підготовленому" середовищі
• Для того щоб навколишнє середовище став розвиваючим, його потрібно підготувати. По-перше, його необхідно зробити безпечним. По-друге, його слід адаптувати для маленької дитини. У
неї має бути можливість у будь-який момент задовольнити свій
пізнавальний інтерес за допомогою спеціально підібраних вправ. Для
однорічного малюка це ігри з водою і крупами, для 2-річного - прання,
прасування, миття посуду, з 3 років можна починати поступово долучати
малюка до мови, математики, географії ... У садку для цього є
спеціальне приміщення, де в певному порядку розташовані матеріали, які завжди можна брати і працювати з ними скільки хочеться. • Коли дитина вибирає вид діяльності і займається нею стільки, скільки захоче, вона задовольняє внутрішню потребу в розвитку. Малюки довго і наполегливо переливають водичку, граються нею, наче немає на світі нічого більш важливого. І до цього потрібно ставитися з повагою. Активно насичуючись в підготовленому середовищі, малюк завжди спокійний, урівноважений. •
Свобода також передбачає поступове оволодіння матеріалом, іграми і
раціональними способами дії з ними, тому потрібно навчити малюка грати
за певними правилами. Наприклад,
кубики синьої вежі спочатку потрібно навчитися правильно відносити на
килимок - своє робоче місце: несемо по одному, на долоньці, найбільший
куб несемо в обох руках. Куби не можна кидати або розфарбовувати. Їх можна ставити один на одного, будувати з них різні конструкції. • Найважливіші складові елементи цього методу - Монтессорі-матеріали (самі посібники), які розробила Марія Монтессорі. Вони привабливі і прості, відповідають віковим особливостям малюка. Завдяки
їм і реалізується принцип самонавчання, так як в більшості матеріалів
дитина бачить свої помилки і сама може їх виправити.
3. Індивідуальна активність в навчанні
•
Коли у малюка є можливість самостійно обирати діяльність, він
приступає до неї з інтересом і зберігає бажання трудитися протягом
тривалого часу.
• Він прагне все більше і більше дізнатися, спробувати, досліджувати. Крім цього він вчиться робити вибір і приймати рішення.
•
Під час роботи в Монтессорі-групі дозволяється вільно пересуватися по
кімнаті, займатися з матеріалом стільки, скільки хочеться. При цьому вдосконалюється моторика малюка, розвиваються довільні рухи, мислення, воля, терпіння і наполегливість.
Далі - відео приклад, ілюстрація, як відбувається заняття за системою Монтессорі (відео озвучено російською мовою).
Вибачте, що моя інформація є неприємною. Методика була розроблена для розумово відсталих дітей, і сама авторка працювала саме з такими дітьми, при тому що власну дитину Марія віддала до сиротинця, і спілкуватися з нею почала лише тоді, коли хлопчик вже вирос. Доречі, як виправдовування такого ганебного вчинку десь наводилося, ніби то відношення католицької церкви до позашлюбних дітей робило неможливим його виховання рідною матір`ю. Чи він заважав робити кар`єру? Як би там не було, на мою думку, такого "педагога" не варто називати педагогом... Для порівняння, до вчителя своїх дітей братчики Львівського Ставропігійського Братства ставили вимоги - бути порядкою та достойної поведінки людиною: "Дидаскал, або ж учитель, цієї школи має бути благочестивий, розумний, смиренномудрий, покірливий, повстримний, не п’яниця, не блудник, не лихвар, ані сріблолюбець, не гнівливий, не заздросник, ані сміхостроїтель, не соромослівець, не чародій, ні байкосказатель, не посібник єресям, але людина сприятлива благочестю, образ добрих, і в цьому себе має подавати не [тільки] в отих добродійностях — нехай будуть учні як учитель їхній. Мають бути приставлені від братії два чоловіка вправні заради шкільного ладу, щоб доглядали науки й добрі та лукаві діла дидаскалові — що ж бо сіє людина, те й пожне."..."Коли б сам учитель чи хтось із учнів творив би оті речі, що їх закон не велить, а більше — забороняє, тобто коли був би блудником, п’яницею, злодієм, кощунником, недбальцем, сріблолюбцем, наклепником, величавим, таким не тільки вчителем, але й жителем нехай тут не буде. «Не звабте, — мовиться, — жодного з малих оцих, які вірують в ім’я моє». Коли такий є сам супротивний заповідям Господнім, як інших уцнотливити і на користь може наставити?"
Гість, дуже корисну інформацію Ви надали. Прикро, що про саму систему виховання відомо, а от про такі деталі з особистого життя її авторки наче замовчується (або не наголошується). Про те, що Монтесорі залишила позашлюбного сина є тут http://www.krugosvet.ru/enc....YA.html . Чи можете додати джерела про інші біографічні факти, які Ви навели? Маю на думці переробити статтю на основі тих даних, на які Ви звернули тут увагу (в такому ракурсі, як огляд для християнських батьків, які можливо шукають методику, чули про Монтесорі... а от про витоки її методики і спосіб життя її авторки їм не відомо).
Якщо Вам зручніше, пишіть на електронну пошту: nebo@at.ua
Гість, дякую за цікаві біографічні факти з життя Марії Монтесорі. Проте, в статті йдеться не про особу Марії Монтесорі як взірець для наслідування, але про її методику виховання дітей, що відповідає тематиці сайту. Така методика існує, тому тут подано її огляд. На мою думку, методика має право на існування, як Ви гадаєте?
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ]
