|
 Мій цивільний шлюб тривав лише три місяці. Потім народилася дитина. При пологах він мало не помер, і вісім діб пролежав мій Іванко в реанімації. Я зрозуміла, що потрібно все своє життя присвятити дитині і заради цього почала воцерковлюватися. Почала сповідатися, причащатися, їздила в паломництва, побувала у різних старців. І всі старці в один голос благословляли мене: "Виходь заміж!" А заміж мені не хотілося: я боялася знову народжувати, та й не хотілося ні з ким пов'язувати життя.
У моїй рідній Самарі о.Іоанн Букотін (Царство йому Небесне!) Теж благословив мене на заміжжя і додав: "Молись про це!" Я питаю: "Кому? " Він у відповідь: "Кому молилася, тому і молись!" Я думаю: Звідки він знає, кому я молюся найчастіше?" А він раптом каже: "Так ж Миколай Угодник такий милостивий: у нас навіть татари йому моляться, і він заради Господа виконує їхні прохання". А я дійсно дуже любила Святителя Миколая. Стала я молитися про заміжжя в нашому храмі св. мц. Віри, Надії та Любові. Одного разу в храмі підняли старі документи, і виявилося, що раніше цей храм був в честь Святого Миколая. І ще він був козачим храмом, а чоловік, якого Господь за молитвами Святителя мені послав (дійсно коханий і люблячий чоловік), родом з донських козаків. Після заміжжя у мене народилося ще троє дітей.
Молодший мій син Коля дуже любить прикладатися до образка Святителя. Одного разу я бачу, як Коля про щось розмовляє з образом Миколи Чудотворця. Я запитала сина: "Ти про щось просив Святителя?" - "Так!" - "Про що ж?" - "Я просив машину!" Я дуже здивувалася: ми живемо небагато, на машину і грошей немає, та й бажання особливого немає купувати її. "Яку ж ти просив машину?" Маленький Коля мені відповідає: "Зелену!" І найдивніше, що незабаром у нас з'явилася зелена машина: чоловікові для роботи став абсолютно необхідний автомобіль, і ми змушені були купити старі "жигулі"...
Олена КУЗНЕЦОВА, м. Сергієв Посад
| 
