Як собачку похоронити? (історії з життя)
Прийшли якось раз люди в храм за «земелькою»: — Ми ось собаку ховаємо, нам би її похоронити. Вона хороша була собака, дуже розумна! Майже член родини! І відспівати б! Відспівати би ще!
Священик трапився досвідчений. Не розгубився, не нагрубив, а питає: — Гм! А вона що, ваша собака, хрещена була? До храму ходила?
Панове лякаються: — Ні, а що — треба було? Без цього не можна?
— Ні, — каже, не можна! Тільки віруючих відспівувати можна, тих, що ходили в храм. Так що ваша собачка не підходить.
— А що ж нам тепер робити? Як її в землі поховати?
— Та як! Їдьте собі в поле і закопайте.
— І що? Невже нічого більше не треба? Що й хреста над могилою не ставити?..
|