|
Група крові людини — генетично зумовлений особливий білковий склад крові. Ці білки виявляють антигенною активністю, яка проявляється аглютинацією еритроцитів. Червоні кров'яні тільця людини можуть переносити молекули, що діють як антигени, а в іншої людини еритроцити не містять таких антигенів. За системою AB0 є два основні білки еритроцитів (гемаглютиногени), позначаються літерами А і В (латинський алфавіт), та два додаткові білки плазми (гемаглютиніни)- Альфа та Бета (грецький алфавіт). Відсутність гемаглютиногенів позначають цифрою "0". За їхньою наявністю чи відсутністю визначають чотири групи крові: 1) без аглютиногенів та з обома аглютинінами — (0) відома також як І; 2) тільки з аглютиногеном А та з аглютиніном бета — (А) відома також як ІІ; 3) тільки з аглютиногеном В та з аглютиніном альфа — (В) відома також як ІІІ; 4) з обома аглютиногенами та без аглютинінів — (АВ) відома також як IV.
Три групи крові було відкрито Ландштайнером та Янським в 1900 році , а за два роки була відкрита й четверта (1901-1907 рр.). Саме Ландштайнер ввів позначення 0, А, В (AB0). Звична жителям колишнього СРСР номенклатура за номерами (І-IV) - це позначення груп крові за Янським. Цей чеський вчений відкрив їх незалежно від Ландштайнера (згідно з історичними джерелами, наукова стаття Янського про визначення трьох типів крові у людини була опублікована на 4 місяці раніше за подібну статтю Ландштайнера).
Кожна з цих груп може містити або не містити ще один білок еритроцитів - резус-фактор (Rh).
Вірне визначення групи крові та резус-фактора життєво важливе для людини при переливанні крові (гемотрансфузії), тому що несумісність крові донора і реципієнта за групою чи резус-фактором може призвести до аглютинації, гемолізу еритроцитів і/чи згортання крові з можливістю смерті пацієнта — гемотрансфузійний шок.
Також, вірне визначення резус-фактора у батків майбутньої дитини, дозволяє попередити виникнення резус-конфлікту та загибель плоду (акушерство).
Групи крові в українців
За статистикою у світі найрозповсюдженішою є перша група крові (0), до неї належать 33,5 % населення Землі. Найменш розповсюдженою є четверта група крові (АВ) - 5 % населення. При цьому розподіл поширеності людей з певним типом крові має свої відмінності у різних країнах.
В українців найпоширенішою групою крові є друга група (А) - 40%. Далі йдуть перша група (0) - 37%, третя (В) - 17%, четверта (АВ) - 6%.
Сумісність
Донор та реципієнт крові повинні мати "сумісні" групи крові та резус-фактори. У середині двадцятого століття вважалося, що група 0(I)Rh(мінус) сумісна зі всіма групами. Люди з цієюї групою та Rh-фактором крові вважались "універсалами", і їх кров могла бути перелита будь-якій людині. Зараз такої практики немає, а переливання між різними групами крові неприпустимо. Несумісність групи 0(I)Rh(мінус) з іншими групами спостерігалася відносно рідко, і на це не звертають увагу, тим більше, коли йдеться про порятунок життя людини.
 У плазмі групові антигени еритроцитів I групи A і B практично відсутні, тому раніше вважали, що еритроцити I групи можна змішувати з іншими групами крові без жодних наслідків.
Проте в плазмі групи I містяться аглютиніни і цю плазму можна вводити лише в дуже обмеженому об'ємі.
Успадкування групи крові Нижче подано іншу таблицю - на ній вказано, з якою імовірністю у дитини може виявитися певна група крові (у %).
| 
