Постановка і закріплення звуків [Л], [ЛЬ] у мовленні дитини (з відео)
Зі звуками [Л], [ЛЬ] у дітей часто проблеми: «вампа» (лампа), «йошка» (ложка), «ук» (лук). Це далеко не повний перелік замін і пропусків, які допускають у своїй вимові малюки. Поставити звуки [Л], [ЛЬ] у домашніх умовах, - задача важка, але здійсненна.
1. Що таке «ламбдацизм»?Термін ламбдацизм позначає недоліки (перекручення, пропуск звуків [Л], [Л']. Ось найпоширеніші:
1. Звуки [Л], [Л'] у словах взагалі опускаються: «опата» (лопата), «ампа» (лампа), «ук» (лук), «имон» (лимон) і т. д.
2. Міжзубний ламбдацизм: при вимові звуків [Л], [Л'] у словах кінчик язика прокладається між зубами.
3. Двогубний (губно-губний) ламбдацизм: замість звуку [Л] чується звук, близький до звуку [у]: «уапа» (лапа), «уопата» (лопата), «зоуотий» (золотий).
4. Носовий ламбдацизм: корінь язика змикається з м'яким небом, і видихуваний струмінь повітря проходить через ніс. Чути носові звуки [нг]: «нгупа» (лупа), «нгама» (лама). Цей вид ламбдацизма зустрічається при ринолалії (природженому або набутому розщепленні твердого і м'якого неба: «заяча губа», «вовча паща»).
5. Заміна звуків [Л], [Л'] на інші звуки, – це так званий параламбдацизм:
- звук [Л] у словах замінюється звуком [В]: «вук» (лук), «гов» (гол), «вижі» (лижі) і т. д.;
- звук [Л] у словах замінюється звуком [Г]: «гопата» (лопата), «гіки» (ліки), «стіг» (стіл), «робига» (робила) і т. д.
- звук [Л] замінюється у вимові звуком [Д]: «дастівка» (ластівка), «доша» (лоша), «годова» (голова) і т. д.;
- звук [Л] замінюється звуком [Й]: «йожка» (ложка), «йід» (лід), «йікоть» (лікоть) і т. д.;
- звук [Л] у словах замінюється м'яким звуком [Л']: «люк» (лук), «льопата» (лопата), «льожка» (ложка), «дятель» (дятел) і т. д.
Відео - Постановка звуку "Л". Як навчити дитину вимовляти звук "Л". Заняття з логопедом
_
Продовження
_
2. Артикуляційні вправи, які сприяють постановці звуків [Л], [Л']При всіх видах ламбдацизму спочатку слід вивчити кілька артикуляційних вправ:
«Смачно!»: широкий язик рухом зверху вниз облизує верхню губу. Нижня губа не повинна надавати «ведмежу послугу»: вона не «підсаджує» язик, він працює в автономному режимі.
«Індик болбоче»: рухи язика, як у попередній вправі, тільки темп швидкий. Рухи язика супроводжуються звуками, характерними для розсердженого індика, щось на кшталт: «бл-бл-бл-...».
«Гамак»: кінчик широкого язика впирається в передні верхні різці. За формою язик нагадує провислий гамак. Вправа статична, її треба виконувати під рахунок: чим довше язик утримується, тим краще.
«Гойдалки»: відкрити рот, широко посміхнутися. Під рахунок «раз – два» кінчик язика впирається спочатку у верхні, а потім нижні різці (з внутрішньої сторони, зрозуміло!).
Якщо язик вперто не хоче підніматися вгору і утримуватися за верхніми зубами, стане в нагоді випробувана вправа «Конячка»: поклацати широким кінчиком язика на небі за верхніми передніми різцями. Обов'язкова умова: рот відкритий, але нижня щелепа абсолютно нерухома!
Для надійної фіксації язика у «верхньому» положенні (на небі), виконайте вправу «Грибок»: язик верхньою поверхнею присмоктується до неба, під'язикова вуздечка при цьому натягується.
Перераховані вище вправи необхідно виконувати, щонайменше, 2-4 тижні.
Більш докладно про всі ці вправи можна дізнатися з розділів: «Класична артикуляційна гімнастика», «Казкові історії з життя Язичка», або у цій статті.
3. Спосіб постановки звука [Л] за наслідуваннямНайпростіше поставити звуки, якщо вони взагалі відсутні у мові дитини. В цьому випадку не доведеться міняти помилковий стереотип звуковимови.
![Правильна артикуляція звуку [Л]](http://nebo.at.ua/statti/logoped/artukylacia-zvuky_L.jpg "Правильна артикуляція звуку [Л]") Звуки [Л], [Л'] можна викликати за наслідуванням. Дорослий разом з дитиною сідає до дзеркала і показує правильну артикуляцію звуку [Л]: широкий кінчик язика піднятий і притиснутий до неба біля самої основи верхніх різців; в середній частині язика опущений вниз, а корінь язика піднятий до м'якого піднебіння; бічні краї язика опущені з обох сторін, видихуване повітря проходить по них убік, в щоки (якщо торкнутися долонями до щік, можна відчути їх вібрацію). Але цей спосіб постановки більшість дітей освоїти не в змозі. Доведеться вдаватися до хитрощів.
Для початку, розкажіть дитині казку. Наприклад, таку: Казка «Як маленький пароплавчик навчився гудіти»«Жив-був маленький пароплавчик. Ходив він по морю, і возив вантажі. Ось тільки великі пароплави його не помічали, навіть не відповідали на його привітання. А все тому, що голосок у маленького пароплава був дуже слабенький, і замість протяжного і тягучого гудка: «Л_______» він виводив щось невиразне і тихе, здається: «В______». Маленький пароплавчик вирішив у що б то не стало навчитися гудіти правильно. Став пробувати різні варіанти вітання: «У_______! О_______! Ні, явно не те!». З досади, маленький пароплавчик прикусив свій язичок і вимовив: «И______...». І тут сталося чудо: над водною гладдю пролунав чіткий звук [Л]! Маленький пароплавчик подумав, що недочув, і повторив: «И______...», знову прикусивши язик. Звук [Л] вийшов ще більш виразним. Мало того, всі великі пароплави, почувши голос маленького пароплава, почали відповідати йому гучними і протяжними гудками: «Л_____!», «Л______!». Так маленький пароплавчик навчився гудіти правильно».
(Автор казки: Е. Р. Карельська)
Важливе уточнення: цей спосіб постановки звука [Л], не можна проводити з дитиною, у якої є міжзубний ламбдацизм!
Всі інші діти з різними видами ламбдацизму і параламбдацизму можуть взяти на озброєння досвід маленького пароплава. Вони прикушують кінчик язичка і протяжно вимовляють звук [И_______]. При цьому повинен прозвучати звук [Л]. Хоча, можливо, і не з першого разу. Адже це тільки в казці все виходить швидко, - як за помахом чарівної палички! Коли гудок (звук [Л]), нарешті, набуде потрібного звучання, будь-яка дитина буде переповнена гордістю і уявить себе маленьким пароплавчиком. Проведіть з дитиною гру «Пароплави вітаються». Хто буде великим океанським лайнером, а хто маленьким пароплавчиком, - вирішувати вам!
Виконуючи цю вправу, можна помітити, що щоки роздуваються. В цьому немає нічого страшного, оскільки ми говорили, що звук [Л] – боковий та повітря при його проголошенні надходить в щоки. Після того, як ізольовано звук [Л] буде виходити, приєднайте його до голосних: [Л___а], [Л____у], [Л____о], [Л____и], [Л____е], [Л____і]. На перших порах кінчик язика ще доведеться прикушувати. Якщо в прямому складі зробити це буде важко, спробуйте зворотні склади: АЛ____, УЛ_____,ОЛ____, ІЛ____, ЕЛ_____, ИЛ____.
4. Постановка звуків [Л], [Л'] при двогубному (губно-губному) ламбдацизміДуже часто правильній вимові звуку [Л] заважають губи: вони недоречно витягуються трубочкою, а то і зовсім загортаються за губи, чому звук набуває відтінок жаб'ячого кваканя: вопата (лопата), сават (салат), вук (лук) і т. д. Необхідно нейтралізувати губи. З першого разу це навряд чи вдасться. Укорінена звичка (наслідок міцної дружби з соскою!), буде давати про себе знати дуже довго!
Допоможуть артикуляційні вправи: «Посмішка», «Парканчик»: губи перебільшено розтягуються в усмішці, оголюючи передні зуби (зуби при цьому стиснуті!). Утримувати це положення під рахунок як можна довше.
Якийсь час навіть дорослому доведеться притримувати губи дитини, розтягуючи їх у посмішку, з допомогою великого і вказівного пальців. Тільки такими «насильницькими» заходами вдасться утримати «неслухняні» губи в усмішці і позбутися «квакання».
Можливо, відразу твердий звук [Л] не вийде. Доведеться задовольнятися його м'яким варіантом: [Л']. Пом'якшення на першому етапі постановки цілком допустимо. Воно виникає через зайву напругу в м'язах губ. З часом це пройде. Якщо ж процес затягнеться, треба піти на маленьку хитрість. Вимовляючи склади ЛА, ЛО, ЛУ, ЛИ, ЛЕ, ЛІ малюк повинен буде доторкатися широким кінчиком язика до верхньої губи. Не зовсім естетично, зате тверде звучання звуку [Л] гарантовано. Але і закріплювати цю звичку не варто. Нехай малюк поступово «ховає» язика за верхні зубки.
Позбутися зайвої напруги і лабіалізації губ допоможе розслабляючий масаж кругових м'язів рота, і легке постукування їх подушечками пальців. А ще такі вправи:
«Конячка фиркає»: з силою подути на розслаблені губи, імітуючи пофиркування коня.
«Рибка»: потьопати розслабленими губами одна об одну, як це робить рибка в акваріумі.
«Втомилися!»: з силою подути на розслаблені і прочинені губки.
5. Автоматизація звуків [Л], [Л'] у мовленні дитиниЗвук [Л] дуже складний для постановки і автоматизації в домашніх умовах. Від батьків потрібно маса терпіння. Деколи буде здаватися, що всі зусилля марні, і у вас нічого не вийде. Головне, – не зірватися і методично продовжувати розпочату роботу. Але не перевантажуйте дитину! У день досить займатися два рази по 10 хвилин. Заняття обов'язково проводяться у формі гри, змагання. Якщо є можливість звернутися за допомогою до логопеда, - не зволікайте! При всіх батьківський талантах допомога спеціаліста не завадить.
Щоб поставити й автоматизувати цей важкий звук в прямих і зворотних складах знадобиться місяць. Не поспішайте. Краще закріпіть досягнуте і підготуйте ґрунт для подальшої роботи.
Отже, місяць пройшов в праці. Батьки в серцях вигукують: «Ох, не простий цей звук [Л]. Вислизає з мови малюка і все! Особливо на початку та в середині слів. Адже спочатку все йшло як по маслу. Малюк прикусував кінчик язичка і гудів, як пароплавчик: [ЛЬ____], [Л_____]. Потім навчився притискати широкий кінчик язика до верхніх різців і ізольовано вимовляв ці звуки майже ідеально. Але от у словах... Так... Знову «вопата» (лопата), «шкова» (школа), «миво» (мило)...». Нічого, і з цими труднощами теж можна впоратися! Головне, терпіння, як любив повторювати один герой казки.
Якщо твердий звук [Л] поки не виходить, закріпіть м'який [Л'] спочатку в склади: ЛЯ – ЛЮ – ЛЕ – ЛІ - ЛИ; потім у словах з цими ж складами:
ЛЯ: ляля, лямка, тополя, земля, поля, лящ, Валя, Коля; ЛЮ: люди, люстра, люпин, лютий, Люда, Люба, люк; ЛЕ: лев, легкий, лебідь, лелека, лемент, лепет, лежати; ЛІ: лід, ліс, лінь, літо, політ, лійка, лінія, лілія, ліліпут, Ліда; ЛИ: лист, липа, лимон, лисиця, лин, злива, лижі і т. д.
ЛЯ-ЛЯ-ЛЯ: зеленіють поля. ЛІ-ЛІ-ЛІ: лежить листя на землі. ЛЕ-ЛЕ-ЛЕ: зерно млин меле. ЛЮ-ЛЮ-ЛЮ: літній дощик я люблю.
І щось ще в цьому ж дусі. Складати чистомовки можна разом з малюком. Дуже захоплююче заняття! Віршики та скоромовки теж знадобляться.
В прямих складах звук [Л] вже виходять? Чудово! Саме час перейти до зворотних складів і до сполучень з іншими приголосними:
АЛЬ – ОЛЬ – УЛЬ – ІЛЬ - ИЛЬ – ЕЛЬ – ЮЛЬ – ЯЛЬ (паяльник, тополя, бульк, штиль, тюль, тюльпан, міль, полька, тощо); СЛЕ – СЛЮ – СЛЯ – СЛЄ – СЛІ - СЛИ (слід, слюда, сльота, сльози, слива тощо). Та інші звукосполучення та слова, тільки з іншими приголосними: П, Ф, Г, К (плюс, плескати, плід, план, флюс, флакон, глід, глюкоза клас, клан, клин, тощо);
Обговоріть з малюком спочатку склади і слова, а потім, - чистомовки з цими звуковими поєднаннями. Сядьте до дзеркала і не забудьте контролювати положення язика (кінчик впирається у верхні різці!).
ІЛЬ-ІЛЬ-ІЛЬ: ми купили сіль. УЛЬ-УЛЬ-УЛЬ: ми повісимо тюль. ИЛ-ИЛ-ИЛ: на листках пил.
Твердий звук [Л] доведеться відпрацьовувати більш тривалий час. Не лінуйтеся по кілька разів повторювати один і той же склад, одне і те ж слово. З ходу домогтися правильного звучання навряд чи вдасться! Почніть з прямих складів: ЛА – ЛУ – ЛО – ЛЕ – ЛИ - ЛІ і слів з ними:
ЛА: лак, лапа, лавка, ласка, лама, лампа, лан; ЛУ: лупа, луг, луна, луска; ЛО: лоб, чоло, лось, лом, ложка, долоня, локон, шило;
ЛЕ: лелека, легені, лепіт, шелест, телефон; ЛИ: лист, лижі, лисиця, личко, листок, лимон;
ЛІ: літак, лінь, ліжко, лікоть, і т. д.
Продовжуйте римувати слова в чистомовки:
ЛА-ЛА-ЛА: наша Оленка мала. ЛУ-ЛУ-ЛУ: Оленка любить похвалу. ЛО-ЛО-ЛО: Оленці в валянках тепло. ЛІ-ЛІ-ЛІ: Оленці валянки малі.
Як ви, напевно, помітили, в мовному матеріалі майже не було слів зі звуками [Р], [Р']. Це не випадково. Не варто перевантажувати мова дитини цими важкими звуками (можливо, в його промові їх і взагалі ще немає!). Роботу над ними відкладемо на більш пізні терміни. Продовжимо краще роботу над [Л] і [Л'] у зворотних складах і словах з ними:
АЛ – ОЛ – УЛ – ИЛ – ІЛ – ЮЛ – ЯЛ – ЇЛ – ЕЛ (малий, стіл, телефон, молодий, мул, гул, сіль, Ізмаїл, пиляв, укол, Оля, Юля, Алла, тил, віяло, і т. д.). ПЛА – КЛА – ВЛА – СЛА – ШЛА – ФЛА – БЛА – ГЛА та інші звукосполучення з іншими голосними: У, О, И (плакав, плавав, Клава, клавіші, влада, слава, шланг, пішла, флакон, блазень, гладіатор, тощо).
Якщо в складах і словах твердий звук Л буде виходити добре, переходите до фраз і чистомовок:
ОЛ-ОЛ-ОЛ: не страшний укол. ИЛ-ИЛ-ИЛ: в нас надійний тил. ШЛА-ШЛА-ШЛА: волошку знайшла.
На першому етапі автоматизації звуків [Л], [Л'] малюк повторює за вами склади, слова і фрази. На заключному - повинен сам пригадувати слова з цими звуками. Ви лише даєте завдання:
- Згадай назви птахів (звірів, квітів, дерев і т. д.) зі звуками [Л], [Л']. - Назви продукти харчування зі звуками [Л], [Л']. - Перерахуй речі зі звуками [Л], [Л'].
7. Маленьке застереженняХочеться застерегти батьків від надмірного перевантаження дитини. У рекордно короткі терміни впоратися із важкими звуками [Л], [Л'] навряд чи вдасться. Задовольняйтеся тренуваннями не більш півгодини кожне. Звичайно, якщо дитина не втомлюється, можна проводити їх і два, і три рази в день через якийсь проміжок часу. Але, як тільки ви побачите в очах малюка втому, або він перестане проявляти інтерес до занять, необхідно відкласти роботу, або поміняти форму заняття. А результат? Він обов'язково з'явиться!
(У статті наводиться авторський матеріал з книги Е. Р. Карельської «Логопедическая азбука для говорунов и грамотеев» М. «Дрофа» 2007 р.)
|
![Постановка і закріплення звуків [Л], [ЛЬ] у мовленні дитини](http://nebo.at.ua/statti/logoped/vumova-zvyky-L.jpg "Постановка і закріплення звуків [Л], [ЛЬ] у мовленні дитини")
