Дитячі віршики про маму і про бабусю
Для мамиСказав мені мій тато, Що скоро в мами свято, Я так його чекаю, Хустинку вишиваю. Червоними нитками Для рідної, для мами
Мама! Мама! - гарне словоМама! Мама! - гарне слово, Тільки скажеш - все готово! "Мамо, кашки!" - кашка є. "Мамо, чаю!" - вже наллє.
 "Мамо, спатки!" - вже роздітий, І у ліжку, і укритий. "Мамо, ніжку зав'яжи!" "Мамо, казку розкажи!" Мама! Мама! - гарне слово, Тільки скажеш - все готово!
Чи є в свiтi що свiтлiше?
 Чи є в світі що світліше, Як мамині очі, Що все зорять за дітками Вдень і серед ночі?
Чи є в світі що миліше, Як мамині руки, Що працюють для дитини Щиро, без принуки?
Чи є в світі що щиріше, Як серденько мами, Яке б’ється для дитини Днями і ночами?
Чи є в світі що дорожче, Як мама кохана, Що трудиться для дитини До ночі від рана?
Мамине святоМамине свято Я зустрічаю. Я для матусі Віршик вивчаю. Я подарунок мамі роблю, Я свою маму дуже люблю!
До Дня матері. Пробудження
Снилось мені ясне сонце, що в хаті світило - а то лиш так моя мама дивилася мило. Приснивсь мені легкий вітрик, що пестив колосся - а то мені моя мама гладила волосся. Снилась мені ягідочка, як мед солоденька - а то мене цілувала мама дорогенька. Снились мені ангелики, що в рай мене несли - а то мене мами ручки до серця притисли.
ДЛЯ МАМИ
Коли б з'явився в мене Чарівний килимок, На тому килимкові Злетів би до зірок.
Щоб зірку найяснішу За хмарками дістати І дорогій матусі Її подарувати.
Автор - Олена Плавенчук
 Тосі, тосі, лапціТосі, тосі, лапці Тосі, тосі, лапці, Поїдем до бабці, А від бабці до діда, Там є курка чубата. А від діда до мами — Наїмося сметани.
 БабусяПрацьовита та весела, Завжди гарний настрій має, І її порада мудра Нам усім допомагає. Це бабусечка моя, Привітаю її я: Побажаю щастя й долі, Щоб всього було доволі, Щоб життю вона раділа І ніколи не хворіла!
Бабка і бабусяБабка весело кружляє І бабусю звеселяє. Шепотить бабуся бабці: -Може б сіла ти на грядці? Бабка крильцями тріпоче – На бабусю сісти хоче.
ДИТЯЧИЙ ВІРШ ПРИВІТАННЯ ДЛЯ БАБУСІ
БАБУСЯ І ВНУК
Бабуся внука колисає,
А внук ніяк не засинає.
Розповіла вже всі казки,
І віршики, і приказки.
Стомилася, та все ж співає, -
А внук ніяк не засинає.
Аж враз в кімнаті тихо стало -
Мабуть, уже заколисала…
Та ні, знов пісенька луна
Якась тонка і голосна.
Піду в кімнату подивлюся -
Щось наче голос не бабусі.
Зайшов — і бачу я дива:
Бабуся спить, а внук співа!
(Г. Бойко)
|
