Боже, Отче наш єдиний, нашу маму збережи,
Її кожну мить й годину у своїх руках держи.
Обдаруй її здоров'ям, в смутку завжди утішай,
В тяжкій праці повсякчасно все життя благословляй.
Дай, щоб люба наша ненька довгі роки прожила,
І здорова, і весела, всім на радість нам цвіла!
Люба бабусю і матінко мила,
Велике спасибі, що Ви нас зростили.
Ми просимо з глибин сердець,
Щоб добрий Бог, щоб Бог-Отець
Вам щирого здоров’я дав
І щоб 100 літ він Вас оберігав!
Спасибі Вам за руки робочі,
За довгі, нелегкі й недоспані ночі,
То ж зичимо Вам ще чимало прожити,
Щоб всіх на сторіччя змогли запросити!
Люба матусю, бабусенько мила,
Спасибі велике, що Ви нас зростили,
Що ви нас любили, усім помагали,
Молились за нас, добра нам бажали.
За руки робочі, за хліб на столі.
Спасибі Вам, рідна, уклін до землі.
За ваше добро й турботу про нас
Сьогодні ми щиро вітаємо Вас!
Спасибі матусю, спасибі бабусю,
За щирість сердечну й турботу про нас,
За руки Твої, що не знають спочинку,
Готові на поміч прийти повсякчас.
Дай Боже Вам жити і горя не знати,
Щоб соту весну із нами стрічати.
Ми дякуєм Богу, що Ви у нас є,
Хай силу й здоров’я Господь Вам дає!
Лагідна, рідненька, добра і проста,
Наша дорогенька, наша золота,
Натруджені руки, мудрі слова,
Вам, Мамо, ніколи, спокою нема.
Тож дозвольте в день такий святковий
Побажати щастя, радості в житті,
Щоб не знали, Мамо, горя Ви ніколи
І ще до 100 років Ви для нас жили!
Спасибі, матусю, що життя дарували,
Спасибі, матусю, що Ви нас навчали.
Спасибі, рідненька, за вічну турботу,
За щире бажання добра нам усім.
Хай серце ще довго у грудях палає,
А руки, мов крила, внучат пригортають.
Здоров’я міцного зичимо щиро,
Ласки від Бога, від дітей — тепла,
На многії щасливії літа!
Бажаємо щастя й даруємо квіти,
Щоб сонце і зорі плекали тепло,
Щоб завжди здоров’я у тебе було,
Щоб смутку не знала! Ми просимо долі,
Добра тобі й радості, рідна, доволі.
Хай доля боронить від лиха й біди,
Лишайся ж ти, мамо, такою завжди!
