Акафіст подячний "Слава Богу за все"
Кондак 1
Нетлінний Царю вічності, що спасительною силою Промислу Свого тримаєш у правиці Своїй всі путі життя людського, дякуємо Тобі за всі явні і таємні благодіяння Твої, за земне життя і за Небесні радощі Царства Твого майбутнього. Подавай і надалі Твої милості всім, хто співає Тобі:
Слава Тобі, Боже, повіки!
Ікос 1
Слабким і немічним дитям народився я у світ, але ангел Твій розпростер свої світлі крила, охороняючи колиску мою. З тих пір любов Твоя сяє на всіх шляхах моїх, дивно направляючи мене до вічного Світла. Всещедрі дари Твого провидіння явлені з першого дня і донині. Тому дякую і взиваю з усіма, що пізнали Тебе:
Слава Тобі, що покликав мене до життя. Слава Тобі, що показав мені красу вселенної. Слава Тобі, що розкриваєш переді мною Небо і землю як вічну книгу мудрості. Слава Твоїй вічності посеред світу тимчасового. Слава Тобі за таємні і явні милості Твої. Слава Тобі за кожне зітхання смутку мого. Слава Тобі за кожен крок життя, за кожну мить радості.
Слава Тобі, Боже, повіки!
Кондак 2
Господи, як добре перебувати у Тебе: благо-приємний вітер, гори, що здіймаються до Небес, води, немов безмежні дзеркала, що відображають золоте проміння і легкість хмар. Уся природа таємно шепочеться, вся вона повна ласки; і птахи і звірі носять печать любові Твоєї. Благословенна мати-земля з її швидкоплинною красою, що викликає тугу за вічною батьківщиною, де в нетлінній красі лунає: алилуя.
Ікос 2
Ти привів мене до життя цього, як у рай чарівний. Ми побачили Небо, немов глибоку синю чашу, в блакиті якої співають птахи; ми почули умиротворений шум лісу і милозвучну музику вод; ми споживали солодкі плоди і мед запашний. Тому добре у Тебе на землі і радісно у Тебе на Небесах:
Слава Тобі за свято життя. Слава Тобі за пахощі конвалій і троянд. Слава Тобі за приємне розмаїття ягід і плодів. Слава Тобі за діамантове сяйво ранкової роси. Слава Тобі за усмішку світлого пробудження. Слава Тобі за земне життя, яке готує до життя Небесного.
Слава Тобі, Боже, повіки!
Кондак 3
Силою Духа Святого сповнена пахощів кожна квітка, тихе віяння духмяності, ніжність барв, краса великого в малому, хвала і слава Животворчому Богу, який розстеляє поля, немов розцвічений килим; Богу, який увінчує лани золотим колоссям і блакиттю волошок, а душі — радісним спогляданням. Тому веселіться і співайте Йому: алилуя.
Ікос 3
Який Ти прекрасний у буянні весни, коли все творіння воскресає і тисячами голосів радісно взиває до Тебе: Ти джерело життя, Ти переможець смерті. При світлі місяця і співі солов’їв стоять долини і ліси у своєму білосніжному весільному вбранні. Вся земля — наречена Твоя, вона очікує свого нетлінного Жениха. Якщо Ти траву так зодягаєш, то як же нас воскресиш у майбутньому віці, як просвітяться наші тіла, як засяють наші душі!
Слава Тобі, що вивів із землі всілякі барви, смаки і пахощі. Слава Тобі за щедрість і ласку всієї природи. Слава Тобі за те, що Ти оточив нас тисячами Твоїх створінь. Слава Тобі за незбагненний Твій розум, що, як у дзеркалі, відображається у всьому світі. Слава Тобі, я благоговійно цілую сліди Твоєї невидимої стопи. Слава Тобі, що запалив яскраве світло вічного життя. Слава Тобі за надію безсмертної і нетлінної краси.
Слава Тобі, Боже, повіки!
Кондак 4
Як Ти утішаєш тих, хто споглядає Тебе, яке життєдайне святе Слово Твоє, м’якіша за єлей і солодша за мед розмова з Тобою. Окрилює і живить молитва до Тебе; яким трепетом наповнюється серце і яка велична і розумна стає тоді природа і все життя! Де немає Тебе — там темрява і порожнеча. Де Ти — там мир і радість душі, там животворчим потоком лине пісня: алилуя.
Ікос 4
Коли на землі настають сутінки, коли царює спокій нічного сну і тиша згасаючого дня, я бачу Твій чертог під образом сяючих мерехтливих зірок. Вогонь і пурпур, золото і блакить сповіщають про незбагненну красу Твоїх осель, урочисто закликають: ідемо до Отця.
Слава Тобі за тишу вечірню. Слава Тобі, що вселяєш у світ спокій великий. Слава Тобі за прощальний промінь сонця, що заходить. Слава Тобі за відпочинок у благодатному сні. Слава Тобі за Твою благість у темряві, коли далекий весь світ. Слава Тобі за розчулені молитви душі зворушеної. Слава Тобі за обіцяне пробудження до радості вічного невечірнього дня.
Слава Тобі, Боже, повіки!
Кондак 5
Не страшні бурі життєві тому, у кого в серці сяє світильник вогню Твого. Довкола негода й пітьма, жах і завивання вітру, а в душі у нього тиша і світло, там Христос. І серце співає: алилуя.
Ікос 5
Я бачу Небо Твоє, що сяє зірками. О, який Ти багатий, скільки світла у Тебе! Промінням далеких світил дивиться вічність на мене — я такий малий і нікчемий, але зі мною Господь, Його любляча правиця усюди оберігає мене.
Слава Тобі за безперестанні турботи про мене. Слава Тобі за промислительні зустрічі з людьми. Слава Тобі за любов до рідних і за відданість друзів. Слава Тобі за лагідність тварин, що служать мені. Слава Тобі за світлі хвилини життя мого. Слава Тобі за ясні радощі серця мого. Слава Тобі за щастя жити, рухатися і споглядати.
Слава Тобі, Боже, повіки!
Кондак 6
Який Ти великий і близький у могутності бурі, як видно могутню руку Твою у згинах променистих блискавок, дивна велич Твоя. Голос Господній над полями і в шумі лісів, голос Господній у відлуннях громів і дощів, голос Господній над всіма водами. Хвала Тобі в гуркоті вогнедишних гір. Ти стрясаєш землю, як одяг, Ти здіймаєш до неба хвилі морські. Хвала Тобі, що упокорюєш гординю людську і викликаєш голос покаяння: алилуя.
Ікос 6
Коли блискавка освітить світлицю бенкету, то після неї жалюгідними здаються вогні світильників — ось так Ти несподівано освітлював душу мою в час найбільших радощів життя. І після блискавичного світла Твого якими безбарвними, темними, примарними здавалися вони. Душа прагнула до Тебе.
Слава Тобі, краю і меже найвищої людської мрії. Слава Тобі за наше невтамоване прагнення до Богоспілкування. Слава Тобі, що вдихнув у нас невдоволеність земним. Слава Тобі, що зодягнув нас найтоншим промінням Твоїм. Слава Тобі, що знищив владу духів темряви, що засудив на знищення всяке зло. Слава Тобі за одкровення Твої, за щастя відчувати Тебе і жити з Тобою.
Слава Тобі, Боже, повіки!
Кондак 7
У дивній гармонії звуків чується заклик Твій. Ти відкриваєш нам передчуття грядущого раю і мелодійність співу у гармонійному ладі, у висоті музичних барв, у блиску мистецької творчості. Все істинно прекрасне могутнім закликом підносить душу до Тебе, примушує захоплено взивати: алилуя.
Ікос 7
Благодаттю Святого Духа Ти осяюєш думки художників, поетів, геніїв науки. Силою Вишнього розуму вони пророче осягають закони Твої і розкривають нам безодню творчої премудрості Твоєї. Діла їхні мимовільно говорять про Тебе: о, який Ти великий у творіннях Своїх, о, який Ти великий у людині:
Слава Тобі, що явив незбагненну силу в законах всесвіту. Слава Тобі, бо вся природа сповнена законів Твого буття. Слава Тобі за все відкрите нам по благодаті Твоїй. Слава Тобі за те, що Ти приховав з мудрості Твоєї. Слава Тобі за геніальність людського розуму. Слава Тобі за животворчу силу праці. Слава Тобі за вогненні язики натхнення.
Слава Тобі, Боже, повіки!
Кондак 8
Як близько Ти у дні хвороби, Ти Сам відвідуєш хворих, Ти Сам схиляєшся над ліжком страждальця, і серце хворого розмовляє з Тобою. Ти миром осяюєш душу під час тяжких недуг і страждань, Ти посилаєш несподівану допомогу. Ти втішаєш. Ти любов, що випробовує і спасає, тому співаємо Тобі пісню: алилуя.
Ікос 8
Коли в дитинстві я вперше свідомо покликав Тебе, Ти почув молитву мою, і душу осяяв благоговійний спокій. Тоді я зрозумів, що Ти — благий, і блаженні ті, що вдаються до Тебе. Я став взивати до Тебе знову і знову, і нині взиваю:
Слава Тобі, що сповняєш для блага бажання мої. Слава Тобі, що піклуєшся про мене вдень і вночі. Слава Тобі, що лікуєш скорботи і втрати цілющим плином часу. Слава Тобі, бо з Тобою немає втрат безнадійних, Ти даруєш усім вічне життя. Слава Тобі, бо Ти обдарував безсмертям усе добре й високе, Ти обіцяєш нам бажану зустріч з померлими.
Слава Тобі, Боже, повіки!
Кондак 9
Чому природа усміхається в святкові дні? Чому тоді в серці розливається дивна легкість, ні з чим земним не зрівнянна, і саме повітря вівтаря і храму стає світлоносним? Це віяння благодаті Твоєї, це відблиск Фаворського світла; тоді і Небо і земля хвалебно співають: алилуя.
Ікос 9
Коли Ти надихав мене служити ближнім, а душу осяював смиренням, то один з незліченних променів Твоїх падав на серце моє, і воно ставало світлоносним, як залізо у вогні. Я бачив Твоє таємниче незбагненне Лице.
Слава Тобі, що преобразив життя наше ділами благими. Слава Тобі, що зображаєш невимовну насолоду в кожній заповіді Твоїй. Слава Тобі, що ти явно перебуваєш там, де духмянить милосердя. Слава Тобі, що посилаєш нам невдачі і скорботи, щоб ми були чутливими до страждань інших. Слава Тобі, що заклав нагороду велику в самоцінності добра. Слава Тобі, що приймаєш високий порив. Слава Тобі, що підвищуєш любов над земним і Небесним.
Слава Тобі, Боже, повіки!
Кондак 10
Розбите в порох відновити не можна, але Ти відновлюєш тих, у кого совість зітліла, Ти повертаєш колишню красу душам, що безнадійно втратили її. З Тобою немає непоправного. Ти весь любов. Ти — Творець і Спаситель, Тебе величаємо піснею: алилуя.
Ікос 10
Боже мій, Ти передбачив відпадіння гордого ангела Денниці, спаси мене силою благодаті, не дай мені відпасти від Тебе, не дай засумніватися в Тобі. Онови слух мій, щоб у всі хвилини життя свого я чув Твій голос таємний і взивав до Тебе Всюдисущого:
Слава Тобі за промислительний збіг обставин. Слава Тобі за передчуття благодатні. Слава Тобі за вказівки таємного голосу. Слава Тобі за одкровення уві сні й наяву. Слава Тобі, що руйнуєш наші задуми даремні. Слава Тобі, що стражданнями визволяєш від чаду пристрастей. Слава Тобі, що спасенно смиряєш гординю серця.
Слава Тобі, Боже, повіки!
Кондак 11
Через льодяний ланцюг віків я відчуваю тепло подиху Твого Божественного і дихання і чую пульсуючу кров. Ти вже близько, час розсіявся. Я бачу Хрест Твій — він заради мене. Мій дух у поросі перед Хрестом: тут торжество любові й спасіння, тут не замовкає повіки хвала: алилуя.
Ікос 11
Блаженний, хто сподобиться вечері в Царстві Твоєму, але вже тут, на землі, Ти залучив мене до блаженства цього. Скільки разів подавав Ти мені Божественною правицею Тіло і Кров Твою, і я, многогрішний, приймав цю святиню і відчував Твою любов невимовну, надприродну.
Слава Тобі за незбагненну цілющу силу благодаті. Слава Тобі, що заснував Церкву Твою, як тихе пристановище страждаючого світу. Слава Тобі, що відродив нас животворчими водами хрещення. Слава Тобі, бо Ти повертаєш тим, що каються, чистоту непорочних лілей. Слава Тобі, невичерпна безодне прощення. Слава Тобі за чашу життя, за хліб радості вічної. Слава Тобі, що приводиш нас на Небо.
Слава Тобі, Боже, повіки!
Кондак 12
Я багато разів бачив віддзеркалення слави Твоєї на обличчях померлих. Якою неземною красою і радістю світилися вони, які повітряні і духовні були їхні риси, це було торжество досягнутого щастя, спокою; мовчанням вони взивали до Тебе. В годину кончини моєї просвіти і мою душу, що викликує: алилуя.
Ікос 12
Що моя хвала перед Тобою! Я не чув співу херувимів, бо це можливо святим, але я знаю, як славить природа Тебе. Я взимку споглядав, як земля в місячній тиші, немов одягнута в білу ризу і виблискуючи діамантами снігу, молилася Тобі. Я бачив, як сонце, що сходило, втішалося Тобою, і хори птахів оспівували славу Твою. Я чув, як ліс шумить таємно про Тебе, вітри співають, дзюрчать води, як проповідують про Тебе хори світил Небесних своїм чітким рухом у нескінченному просторі. Що моя хвала! Природа слухняна, а я — ні; поки живу, я бачу любов Твою, хочу дякувати, молитися і взивати:
Слава Тобі, що показав нам світло. Слава Тобі, що полюбив нас любов’ю глибокою, безкінечною, Божественною. Слава Тобі, що осяюєш нас світлом, сонмами ангелів і святих. Слава Тобі, Всесвятий Отче, що заповів нам Царство Твоє. Слава Тобі, Викупителю Сину, що відкрив нам путь до спасіння. Слава Тобі, Душе Святий, Животворче Сонце майбутнього віку. Слава Тобі за все, о Тройце Божественна, Всеблага.
Слава Тобі, Боже, повіки!
Кондак 13
О Всеблага і Животворча Тройце, прийми подяку за всі милості Твої і яви нас достойними Твоїх благодіянь, щоб, примноживши дані нам таланти, ми увійшли до вічної радості Господа свого з переможною хвалою: алилуя!
Цей кондак читається тричі. Після цього знову читаються перший ікос і перший кондак.
| 
