Небо - український християнський сайт про цікаве, сайт для батьків - Каталог статей

        

Небо  християнський український сайт для батьків і дітей

Середа, 23.08.2017, 15:00

Мобільна версія сайту Небо

Вітаю Вас Гість | RSS | Головна | Каталог статей | Реєстрація | Вхід

 
 

Головна » Статті » Психологічні тести

Методики дослідження самооцінки дитини
Дитина приходить у світ чистою і вільною. А потім у її житті з'являються умови, правила, стереотипи, норми, закони, носіями яких є ... в першу чергу - батьки!

І з дитини формується ОСОБИСТІСТЬ!

То яку все-таки особистість формуєте ВИ?

Хочете дізнатися?

Тоді для початку можна визначити рівень розвитку самооцінки Вашої дитини.

Для вивчення самооцінки дітей використовують так звані проективні методики, які не вимагають від дитини високої концентрації уваги і особливих зусиль, але дають досить достовірні результати.

Проективні тести - це нескладні завдання, які викликають у дитини інтерес і зацікавленість.

Для вивчення самооцінки дитини професійні психологи використовують різні психодіагностичні методи.

Пропонуємо три, найбільш популярні методики, які Ви в змозі застосувати самостійно.

Кожна з цих методик має автора, апробована і рекомендована для роботи з дітьми дошкільного та молодшого шкільного віку.

Методики дослідження самооцінки дитини - для батьків
Ви, до речі, теж можете пройти ці тести.

Ці методики бажано використовувати разом, тоді можна буде порівняти результати і зробити відповідні висновки.

Можете діяти за таким планом:

1. Ознайомитися з кожної методикою. Прочитайте інструкцію.

2. Роздрукуйте зображення, щоб дитина могла робити позначки.

3. Приготуйте олівці чи фломастери.

4. Поясніть дитині своїми словами завдання (але бажано близько до тексту інструкції) і попросіть його виконати.

5. Підбадьорюйте дитину під час виконання завдань, стимулюйте її до роботи, але не перестарайтеся, і не зробіть випадково все за неї. Якщо дитині щось не зрозуміло, просто повторіть їй інструкцію (професійні психологи роблять тільки так).

6. Використовуючи ключ кожної методики, проаналізуйте результати.

7. Порівняйте їх.

8. Зробіть висновки.

Будьте уважні! Сьогодні в популярній літературі, періодиці та інтернеті можна зустріти величезну кількість тестів, питальників, діагностик, що претендують на звання психологічних.

Використовувати їх, звичайно можна, але виключно в цілях розваги і задоволення цікавості, але ні як не з метою серйозного дослідження тієї чи іншої риси або властивості особистості.

Приймати результат таких тестів за "чисту монету" не варто.

Знайте, що за кожною серйозною психодіагностичною методикою стоїть автор - кваліфікований, досвідчений професіонал, серйозна наукова теоретична база, велика кількість часу експериментальних досліджень і кілька десятків, а то і сотень людей, на яких ці ​​дослідження були перевірені.

Психодіагностика - наука, як це не дивно прозвучить, точна.

Методики дослідження самооцінки дитини для батьків

Методика "Сходинки" (авт. В.Г.Щур)

Дитині показують намальовані сходи з сімома сходинками, і пояснюють завдання.

Методика Сходинки (авт. В.Г.Щур) - визначення самооцінки

Інструкція: "Якщо всіх дітей розсадити на цих сходах, то на трьох верхніх сходинках опиняться хороші діти: розумні, добрі, сильні, слухняні - чим вище, тим кращі (показують: "хороші", "дуже хороші", "найкращі"). А на трьох нижніх сходинках опиняться погані діти - чим нижче, тим гірші ("погані", "дуже погані", "найгірші"). На середній сходинці діти не погані і не хороші. Покажи, на яку сходинку ти поставиш себе. Поясни чому?"

Після відповіді дитини, її запитують: "Ти такий насправді чи хотів би бути таким? Познач, який ти насправді і яким хотів би бути". "Покажи, на яку сходинку тебе поставила б мама".

Використовується стандартний набір характеристик: "хороший - поганий", "добрий - злий", "розумний - дурний", "сильний - слабкий", "сміливий - боягузливий", "найбільш старанний - найбільш недбалий". Кількість характеристик можна скоротити.

У процесі обстеження необхідно враховувати, як дитина виконує завдання: вагається, роздумує, аргументує свій вибір.

Якщо дитина не дає жодних пояснень, їй слід задати уточнювальні питання: "Чому ти себе сюди поставив? Ти завжди такий?" І т.д.

КЛЮЧ:

Неадекватно завищена самооцінка

Не роздумуючи, ставить себе на найвищу сходинку; вважає, що мама оцінює його так само; аргументуючи свій вибір, посилається на думку дорослого: "Я хороший. Хороший і не інакше, це мама так сказала".

Завищена самооцінка

Після деяких роздумів і коливань ставить себе на найвищу сходинку, пояснюючи свої дії, називає якісь свої недоліки і промахи, але пояснює їх зовнішніми, незалежними від неї, причинами, вважає, що оцінка дорослих в деяких випадках може бути трохи нижчою її власної: "Я, звичайно, хороший, але іноді лінуюся. Мама каже , що я неакуратний".

Адекватна самооцінка

Обміркувавши завдання, ставить себе на 2 -у або 3-ю сходинку, пояснює свої дії, посилаючись на реальні ситуації і досягнення, вважає, що оцінка дорослого така ж або трохи нижче.

Занижена самооцінка

Ставить себе на нижні сходинки, свій вибір не пояснює або посилається на думку дорослого: "Мама так сказала".

Якщо дитина ставить себе на середню сходинку, це може свідчити про те, що вона або не зрозуміла завдання, або не хоче його виконувати.

Діти із заниженою самооцінкою через високу тривожність і невпевненість в собі часто відмовляються виконувати завдання, на всі питання відповідають: "Не знаю".

Діти із затримкою розвитку не розуміють і не приймають це завдання, діють навмання.

Неадекватно завищена самооцінка властива дітям молодшого та середнього дошкільного віку: вони не бачать своїх помилок, не можуть правильно оцінити себе, свої вчинки і дії.

Самооцінка дітей 6 -7- річного віку стає вже більш реалістичною, у звичних ситуаціях і звичних видах діяльності наближається до адекватної. У незнайомій ситуації і незвичних видах діяльності їх самооцінка завищена.


Методика визначення емоційної самооцінки (авт. А.В.Захаров)

Інструкція: Уяви, що зображений на малюнку ряд кружечків - це люди. Вкажи, де знаходишся ти.

Методика визначення емоційної самооцінки (авт. А.В.Захаров)

КЛЮЧ:

Нормою для дитини є вказівка ​​на третій-четвертий кружечок зліва. У цьому випадку дитина адекватно сприймає особливості свого "Я-образу", усвідомлює свою цінність і приймає себе.

При вказівці на перше коло має завищену самооцінку.

При вказівці на круги далі п'ятого занижену самооцінку.


Методика самооцінки "Дерево" (авт. Д.Лампем, в адаптації Л.П. Пономаренко)

Інструкція:

Подивися уважно на малюнок. Перед вами лісові чоловічки. У кожного з них різний настрій, кожен зайнятий своєю улюбленою справою, кожен займає своє становище.

Візьми коричневий олівець (фломастер) і розфарбуй стовбур і гілки дерева. А коли будеш розфарбовувати, уважно розглянь кожного чоловічка: де він розташований, чим зайнятий.

А тепер візьми червоний олівець (фломастер) і розфарбуй того чоловічка, який нагадує тобі себе, схожий на тебе, твій настрій і твоє становище.

Тепер візьми зелений олівець (фломастер) і розфарбуйте того чоловічка, яким ти хотів би бути і на чиєму місці ти хотів би перебувати.

Методика самооцінки Дерево (авт. Д.Лампем, в адаптації Л.П. Пономаренко)

Буває так, що деякі діти просять дозволу позначити позиції двох чоловічків. В цьому випадку не слід обмежувати їх вибір, але необхідно зафіксувати, який чоловічок був відзначений в першу чергу, який у другу, так як співвідношення цих виборів може бути достатньо інформативним.


КЛЮЧ:

Інтерпретація результатів виконання проективної методики "Дерево" проводиться виходячи з того, які позиції вибирає дитина, з положенням якого чоловічка ототожнює своє реальне і ідеальне положення, чи є між ними відмінності.

Для зручності пояснення кожної фігурці присвоєно свій номер.

Вибір позиції № 1, 3, 6, 7 характеризує установку на подолання перешкод.

№ 2, 11, 12, 18, 19 - товариськість, дружня підтримка.

№ 4 - стійкість положення (бажання домагатися успіхів, що не долаючи труднощів).

№ 5 - стомлюваність, загальна слабкість, невеликий запас сил, сором'язливість.

№ 9 - мотивація на розваги.

№ 13, 21 - відстороненість, замкнутість , тривожність.

№ 8 - відстороненість, відхід у себе .

№ 10, 15 - комфортний стан, нормальна адаптація.

№ 14 - кризовий стан, "падіння у прірву".

Позицію № 20 часто вибирають як перспективу діти з завищеною самооцінкою і установкою на лідерство.

Слід зауважити, що позицію № 16 діти не завжди розуміють як позицію "чоловічка, який несе на собі чоловічка № 17", а схильні бачити в ній людину, яка підтримує і обіймає іншого.
Категорія: Психологічні тести | Додав: Vik (15.11.2013)
Переглядів: 32009 | Коментарі: 1 | Теги: визначення, для батьків, тест, дитина, психологія, самооцінка, методики дослідження самооцінки дит, психологічні тести, цікаво, проективні методики | Рейтинг: 5.0/1

Схожі статті:
Всього коментарів: 1
1  
Дитяча самооцінка – у ваших руках! читайте у 4-ому номері україномовного психологічного журналу Експеримент

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Форма входу

Пошук

Меню сайту

Випадкова цитата

Посилання на авторитет не є аргументом.
Бенедикт Спіноза

Наше опитування

Ваші пріоритети
Всього відповідей: 215

Друзі сайту

Молитва - могутній засіб спасіння! Благотворительная организация «СИЯНИЕ НАДЕЖДЫ» Вивчення іспанської мови онлайн - українською Сайт про Мексику
Travel Ukraine

Наша кнопка

Небо - український християнський сайт

Статистика