Небо - український християнський сайт про цікаве, сайт для батьків - Каталог статей

        

Небо  християнський український сайт для батьків і дітей

Субота, 19.08.2017, 12:24

Мобільна версія сайту Небо

Вітаю Вас Гість | RSS | Головна | Каталог статей | Реєстрація | Вхід

 
 

Головна » Статті » Для дітей і про дітей » Виховання

Що робити, якщо дитина не слухається в 3 роки?

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ДИТИНА В ТРИ РОКИ НЕ СЛУХАЄТЬСЯ? КРИЗА 3 РОКІВ

Зміст статті
1 Причини
1.1 Відстоювання незалежності
1.2 Прояв самостійності
2 Що робити
2.1 Чітке дотримання режиму дня
2.2 Заборони та обмеження
2.3 Коли доречні поступки
2.4 Пояснюйте, за що караєте
2.5 Відокремлюйте вчинок від особистості


Період між двома з половиною і три роки займає особливе місце в психології розвитку. Це вік, коли чарівний малюк вже багато чого вміє робити сам. Дитина відділяється від матері емоційно, вона вже не так залежна від неї, і хоче проявляти себе як самостійна особистість. Інакше даний момент називають кризою трьох років. З ним неминуче стикається кожен батько. Основні прояви цього періоду полягають в тому, що дитина часто стає некерованою і агресивною. З милого, ласкавого і слухняного малюка він перетворюється на вереду, яка відчуває батьківське терпіння і все робить наперекір. Дитина навмисно поводиться погано, щоб продемонструвати близьким людям свій індивідуальний характер. Чому малюк робить, що керує його вчинками і як слід реагувати батькам?

Що робити, якщо дитина не слухається в три роки? Криза 3 років

Причини непослуху трирічної дитини

Якщо вашій дитині 3,5 роки, ймовірно, ви вже встигли познайомитися зі змінами в її поведінці. Вас може пригнічувати та турбувати та обставина, що зміни відбулися стрімко і не в кращу сторону. Дитина зовсім перестала слухатися, вона поводиться жахливо: влаштовує скандали, влаштовує істерики і вимагає, щоб її бажання негайно задовольнялися. Крики тут не допомагають, іноді мамам буває соромно перед оточуючими людьми за поведінку свого чада. Що робити в цьому випадку? Для початку необхідно розібратися в причинах.

1. Відстоювання незалежності

Дитина трьох років хоче відчувати себе автономною від мами. Вона починає усвідомлювати, що є окремою особою, у якої є свої смаки, бажання, уподобання. Таке усвідомлення приводить до формування внутрішнього протесту: дитина відмовляється їсти кашу, зварену мамою, обзивається, ламає іграшки, ображає інших дітей. Іноді створюється враження, що дитина не просто не слухається дорослих, а випробовує їх нерви на міцність: вона поводиться не просто погано, а дуже погано. Багато батьків в цей період не знають, що робити, опиняються в ситуації глухого кута.

Дитині ж здається, що їй хочуть обмежити свободу якимись уявними правилами і умовностями. І ось вона починає перевіряти, наскільки для дорослих значущі ці рамки і що буде, якщо порушити заборону. Кожен батько малюка 3,5 років знає, що як тільки чаду щось забороняєш, він тут же починає вимагати саме цю річ. Якщо у сусідського хлопчика є червона машинка, то маленькому Грицьку терміново потрібна така ж! Не важливо, що вже через кілька хвилин він про неї забуде, набагато важливішою для нього зараз момент негайності.

2. Прояв самостійності

Малюк 3,5 років хоче, щоб дорослі сприймали його як великого хлопчика або дівчинку. Смішно, але син або дочка навіть можуть ображатися, якщо при комусь продовжувати називати їх маленькими. У дітей в цей час починає вибудовуватися позитивний образ власного «Я», тому вони так люблять перебувати в центрі уваги і виставляти напоказ успіхи. Досягнення надають їм оптимізму для того, щоб продовжувати вважати себе хорошими. Якщо дитину занадто багато лаяти і смикати за погану поведінку, то у неї може зруйнуватися це щасливе уявлення про себе.

Діти у віці трьох років мріють бути самостійними у всьому. Вони не хочуть нічого робити за вказівкою дорослих, тому що кожну непорушну істину піддають сумніву. Ретельний перегляд колишніх правил поведінки допомагають їм сформувати власний погляд на світ, хай поки дитячий і досить примітивний.

Що робити батькам, коли дитина не слухається

Що робити батькам, коли дитина не слухається

Іноді здається, що з цим маленьким чудовиськом складно впоратися. Легше мамі самій прибрати за ним іграшки, підняти з підлоги перекинуту тарілку, ніж просити про це улюбленого пустунчика. Однак робити не варто. Якщо не ставити маленькому синові або дочці ніяких рамок, то дитина не буде відчувати меж у своїй поведінці. Між тим, важливо знати, як задовольнити значимі потреби дитини, і тоді її поведінку можна буде скоригувати. Звичайно, уникнути проявів негативізму та справжнього бунту не вдасться, але всяке виховання починається з намагання зрозуміти один одного, вивчення особливостей поведінки. Маленька людина – не виняток.

1. Чітке дотримання режиму дня

Багато батьків грішать тим, що ніяк не нормують день малюка, не роблять чітких моментів годування, гри, пізнавальних занять, відпочинку. Вкрай важливо на всі ці складові виділяти час, і краще включати в графік одні і ті ж години. Такі дії допомагають формувати у дитини звичку дотримуватися зазначених правил. Чітке дотримання режиму дня дозволить йому надалі залишатися дисциплінованою людиною, виробляти в собі відповідальність та серйозний підхід до будь-якої справи. Крім того, коли є точний розклад дій, які необхідно зробити, і батькам набагато простіше перебувати з малюком: не доведеться його щохвилини заспокоювати, відволікати від чого-небудь. Дитина, яка слідує чіткому розпорядку, сама з часом стає спокійнішою, врівноваженішою. Вона звикає, що за одними подіями дня слідують інші. Така передбачуваність сприяє створенню відчуття безпеки, зняття тривоги, агресивності, усілякого роздратування.

2. Заборони та обмеження

Якщо маленькій особистості все дозволяти, то в кінцевому підсумку це виллється у вседозволеність. Тоді й не варто дивуватися тому, що дитина вас не слухається. Поступившись їй одного разу, ви ризикуєте опинитися в незавидній ролі. Батькам насправді дуже легко втратити авторитет в очах свого чада. З малих років ваш спадкоємець повинен добре засвоїти, що йому дозволено, а що ні. З цілком зрозумілих причин від багатьох речей слід захистити малюка заздалегідь. Років до п'яти і хлопчики, і дівчатка зазвичай починають чітко усвідомлювати, як можна робити, а чого робити не слід. Скільки б дитині не було років, заборони повинні бути присутніми. Вони є невід'ємним елементом правильного виховання.

Заборони та обмеження, якщо не переходять всякі межі, є корисними для формування адекватного ставлення до світу і самого себе. Якщо дитині все дозволяти, то вона дуже скоро перестане цінувати те, що має і стане приймати все як належне. Коли любимий синочок три роки не слухається маму з татом, мало у кого виникне бажання покарати його. Років йому зовсім ще мало для усвідомлення, що він поводиться негарно. Але і батькам слід зрозуміти своє чадо. Дитина просто хоче відчувати себе важливою і значимою. Тому не можна забороняти занадто багато. Цим ви теж створюєте перешкоди для розвитку.

3. Коли доречні поступки

Батькам важливо розуміти, що якщо не приділяти достатньо уваги і сил вихованню, то малюк дуже скоро почне користуватися тим, що йому завжди поступаються. Дитина завжди зможе знайти деяку слабину в характері близької людини, причому розпізнає він її з легкістю. Ніхто не говорить про те, що власне дитя не треба жаліти, і треба обмежити у всьому. Розумний підхід допоможе подолати будь-які труднощі. Поступатися, звичайно, потрібно, навіть необхідно, адже дитина тільки пізнає цей світ, тому їй можна пробачити найбезглуздіші помилки.

Головне, що варто запам'ятати: залишайте завжди непорушними ті речі, які допомагають виробляти характер, повторюються з дня на день або просто являють собою небезпеку. Наприклад, малюк повинен з малих років знати, що не можна гратися з вогнем, перебігати дорогу на червоне світло світлофора (навіть якщо йому дуже хочеться), бавитися в громадському місці, влаштовувати істерики в магазині. В іншому випадку ви не зможете впоратися з ним, коли він стане старшим. Діти мають звичай швидко звикати до приємних речей. А ось в чому можна поступитися: купіть дитині бажану іграшку, тільки не на першу вимогу зі сльозами, а на якесь найближче свято. Нехай ваше чадо помріє про якусь штучку, він повинен знати, що все коштує грошей, нічого не дається просто так. Слід поступитися дитині, коли вона хворіє і погано себе почуває. В такі моменти дитина особливо потребує вашої уваги і підтримки. Буде несправедливо і неправильно залишати її страждати ще більше. В дитинстві так важливо відчувати, що є на світі хтось могутній і сильний, хто завжди зможе захистити тебе і вбереже від всяких небезпек (реальних або уявних).

4. Пояснюйте, за що караєте

Якщо ви все ж вдаєтеся в процесі виховання до деяких методів впливу, то потрібно обов'язково пояснювати дитині свій вчинок. Інакше вона може дуже сильно образитися і затаїти злість на довгі роки. Навряд чи батьки прагнуть до такого повороту подій. Іноді може здаватися, що пояснювати нічого і не потрібно, але це не так. Маленька особистість не завжди виявляється в стані відразу зіставити деякі факти і зробити відповідні висновки. Пояснення свого вчинку допоможе знизити ступінь образи дитини на те, що відбувається і зробити відповідні висновки.

Покарання може бути словесним і фізичним. У першому випадку на дитину йде вплив з допомогою несхвалення з боку батька і матері. Вона починає розуміти, що поводиться не кращим чином. Якщо дитина вередує і дозволяє собі різні витівки, то найкращим методом є просто зробити їй зауваження, пояснивши, чому так поводитися не потрібно. Вдаватися до фізичного покарання не рекомендується. Доведено, що дана міра впливу не сприяє відновленню контакту дітей з дорослими, а навпаки, віддаляє їх один від одного. Фізичне покарання веде до нерозуміння у відносинах, до формування різних комплексів, образ, неадекватної поведінки в подальшому.

5. Відокремлюйте вчинок від особистості

Так часто буває: зробив щось негарне малюк трьох років, і його відразу називають поганим. Але дитина насправді не погана! Вона просто зробила щось, що суперечить суспільним уявленням про норму. Вчинок може бути негарним або характеризувати людину з поганого боку, але особистість при цьому ніяк не повинна порушуватися. Коли малюкові тільки 3,5 року, йому дуже просто повірити у власну неповноцінність і нікчемність. Не потрібно поспішати вирощувати в спадкоємця численні комплекси, адже ви не хочете, щоб надалі він страждав? Поступово в ньому може утвердитися думка про свій поганий характер і тоді розвинеться невпевненість у собі.


Таким чином, проживши три роки життя, дитина виходить на новий етап. Їй хочеться пізнати цей світ у всій його повноті. Але тут втручаються батьки і ставлять їй заборони.
Категорія: Виховання | Додав: Vik (06.04.2017)
Переглядів: 249 | Теги: криза в дитини, вікова криза, криза, дошкільнята, криза 3 років, що робити, виховання, не слухається | Рейтинг: 0.0/0

Схожі статті:
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Форма входу

Пошук

Меню сайту

Випадкова цитата

Якщо ти бачиш просвіт і не намагаєшся втиснутися туди - ти не гонщик.
Айртон Сенна

Наше опитування

Ваші пріоритети
Всього відповідей: 215

Друзі сайту

Молитва - могутній засіб спасіння! Благотворительная организация «СИЯНИЕ НАДЕЖДЫ» Вивчення іспанської мови онлайн - українською Сайт про Мексику
Travel Ukraine

Наша кнопка

Небо - український християнський сайт

Статистика