Небо - український християнський сайт про цікаве, сайт для батьків - Каталог статей

        

Небо  християнський український сайт для батьків і дітей

Субота, 19.08.2017, 12:05

Мобільна версія сайту Небо

Вітаю Вас Гість | RSS | Головна | Каталог статей | Реєстрація | Вхід

 
 

Головна » Статті » Для дітей і про дітей » Дошкільнята

Факти про дитячий садочок
Цікаві факти про шкоду дитячого саду для психіки дитини. Дитячий садок для дітей до 3-х років - хіба це корисно?

Дослідження вчених: дитячі сади, особливо у віці до 3-4-х років, шкідливі для психіки дитини.

За даними вчених з Сінгапуру, у дітей, які відвідують дитячий садок, яких виховують прийомні батьки та няні, проблеми з психікою виникають удвічі частіше, ніж у тих, хто постійно знаходиться з рідними батьками. Вчені обстежили понад 2 000 дітей віком від 6 до 12 років і виявили, що брак батьківського виховання призводить до емоційних і поведінкових порушень (депресія, тривога, деструктивна і агресивна поведінка). Зокрема, діти, які втратили матір, а також, що ростуть в одиноких матерів, розлучених жінок, вдів, страждають психічними порушеннями втричі частіше, ніж інші діти.

Емоційні і поведінкові проблеми у хлопчиків виникають удвічі частіше, ніж у дівчаток. Ризик психічних порушень у три рази вищий у хлопчиків з низькими IQ, в порівнянні з хлопчиками, що мають високі показники розумового розвитку. У даному дослідженні вчені не намагалися з'ясувати причини цих закономірностей. "Можливо, дітям не вистачає підтримки з боку батьків, сторонні люди гірше про них піклуються. Все це впливає на психіку дитини", - говорить автор дослідження Bernardine Woo.

Мабуть, не існує дітей, яким було б корисно відвідувати дитячий садок до досягнення ними 3-4 років, і чим дитина молодша, тим ситуація може бути складнішою. На це є декілька причин.

Факти про дитячий садочок
1. Ні фізіологічно, ні психологічно дитина в цьому віці не готова до розлуки з матір'ю, з сім'єю. Відведення малюка в ясла - це завжди стрес для нього. На цей стрес організм дитини реагує більш-менш вираженою астено-невротичною реакцією.

2. Ситуація стресу завжди гальмує розвиток. Це складно помітити, оскільки розвиток таки триває, але сповільнюється його темп і страждає якість.

3. Окремо варто сказати про розвиток мови. Віддаючи дитину в дитячий садок в ранньому віці, ми, безумовно, створюємо неповноцінні умови для розвитку мови. Спілкуючись з однолітками, дитина розвиває мову в дуже обмеженому обсязі слів, так як у її однолітків мова також мало розвинена. Вихователь, яким би хорошим не був, не може приділити кожній дитині стільки уваги, скільки малюк отримує в спілкуванні з дорослою людиною вдома.

Культура мови, словниковий запас, здатність висловити ті чи інші думки чи бажання вимагає певної навички і тренування. За відсутності прикладу для наслідування ці здібності розвиваються недостатньо якісно.

Цілком очевидно, що діти раннього віку один з одним розмовляють не так, як розмовляють з дорослими людьми. Відсутність достатньої кількості спілкування з дорослою людиною не дає можливості розвинутися культурі спілкування. Якщо ми будемо розглядати приклад багатодітних сімей та апелювати до їхнього досвіду, то істотною відмінністю від дитячого садка буде якраз різниця у віці дітей. І все-таки, навіть у великій багатодітній сім'ї дітей буває 5-6, а не 10-12 і більше, як у групі дитячого саду.

Багато батьків сподіваються, що діти в дитячому садку швидше навчаться говорити. Ці надії часто виправдовуються. Не говорив - став говорити. Але для чого? Для порятунку себе в новій лякаючій ситуації. Виходить, що мова сприймається дитиною не як засіб комунікації, а як засіб, що допомагає вижити в екстремальних умовах, що не є позитивно.

4. Якщо дитина раннього віку багато часу проводить в дитячому садку, порушується формування глибокого неформального контакту з сім'єю, що згодом може проявитися труднощами у спілкуванні з батьками в підлітковому віці (11-13 років), а можливо, і протягом усього життя.

У 2 роки діти в нормі повинні мати розгорнуту фразову мову, що в наш час , на жаль, зустрічається досить рідко. Вік від 2 до 3 років відведено дитині і батькам на те, щоб налагодити спілкування один з одним на якісно новому рівні - мовному. Дитині потрібно навчитися пояснювати, що вона відчуває, а батькам - навчитися розуміти дитину. Батькам і дитині потрібно навчитися вирішувати складні, а часом конфліктні ситуації за допомогою мови.

У випадку, коли ми відводимо дитину в дитячий садок, навички спілкування також розвиваються, але в умовах дитячого садка і, відповідно, будуть пристосовані до умов дитячого садка. Щось дитина переживає, не висловлюючи, і це назавжди залишається таємницею для батьків, щось вирішується за допомогою вихователя дитячого садка. Але за відсутності батьків не напрацьовується здатність дитини поділитися з ними своїми переживаннями. У свою чергу у батьків не розвивається навичка спілкування з дитиною в складній для неї психологічній ситуації.

У разі затримки мовного розвитку розповідь дитини про те, як вона прожила день у дитячому садку стає абсолютно неможливою. Навіть у випадку досить розвиненої мови розповідь про свої переживання - все одно дуже складне завдання. У кращому випадку дитина може описати ситуацію, а не глибину своїх переживань.

5. Якщо говорити про те, що дитина повинна звикати до колективу, то звикання до колективу у віці до 3 років має бути дуже дозованим і завжди проходити під керівництвом дорослого, що не завжди можливо в групі з 10-15 осіб і більше. Вік дітей до 4 років ні психологічно, ні фізіологічно не передбачає самостійного входження в колектив ровесників. У дитини немає і не може бути в цьому віці навичок соціальної адаптації в групі однолітків. Максимум, на що здатні 3-4 -річні діти - це гратися вдвох. Але в дитячому садку часто буває так: двоє грають, а третій, який не знайшов собі місця, підходить і ламає будиночок, який вони тільки що побудували. Це зовсім не вчить дітей поваги чужих інтересів, а сприяє виробленню так званих сурогатних форм спілкування, що будуються на темпераментних та фізичних особливостях дитини - хто сильніший, той і правий, хто голосніше за всіх читає вірші, той і хороший. Занурення дитини в таке середовище не може не бути для неї стресовою ситуацією, але при цьому вона ще є і формувальною.

Багато хто звертали увагу на те, що діти до 3 років віддають перевагу спілкуванню з дітьми більш старшого віку. Своїх однолітків часто діти цього віку побоюються. Це абсолютно адекватна реакція на однолітка, діти відчувають небезпеку неконтрольованої і непередбачуваної поведінки свого ровесника. Це одна з причин зростаючої тривожності дітей, коли їх рано відводять в дитячий садок. Неправильно буде вважати, що малюкам не потрібно спілкування з однолітками. Інша справа - кількість і якість цього спілкування. Якщо дитина не відвідує дитячий садок, то батьки завжди можуть вибрати заняття, гурток чи секцію, або групу розвитку, яка буде відповідати віку дитини, її можливостям у спілкуванні та інтересам.

6 . Виключеннями із правила "дитячий садок до 3 років шкідливий" можуть бути діти з асоціальних сімей, діти з дуже поганими комунальними умовами, діти зі специфічними захворюваннями або які мають важко хворих батьків.
Категорія: Дошкільнята | Додав: Vik (16.10.2013)
Переглядів: 1844 | Теги: цікаві факти, плюси і мінуси дитячого садочка, дитячий садочок, плюси і мінуси, Розвиток, факт, недоліки, дослідження, психологія, за і проти | Рейтинг: 0.0/0

Схожі статті:
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Форма входу

Пошук

Меню сайту

Випадкова цитата

Життя - це те, що з вами стається саме тоді, коли у вас зовсім інші плани.
Джон Леннон

Наше опитування

Ви віддаєте перевагу - жити в селі чи в місті?
Всього відповідей: 203

Друзі сайту

Молитва - могутній засіб спасіння! Благотворительная организация «СИЯНИЕ НАДЕЖДЫ» Вивчення іспанської мови онлайн - українською Сайт про Мексику
Travel Ukraine

Наша кнопка

Небо - український християнський сайт

Статистика