Почаїв, Тернопільщина, місце з'явлень Богородиці (1198) - Паломництва в Україні - Місця паломництва - Каталог статей - Небо
Небо - український християнський сайт про цікаве, сайт для батьків - Каталог статей

        

Небо  християнський український сайт для батьків і дітей

Четвер, 08.12.2016, 10:57

Мобільна версія сайту Небо

Вітаю Вас Гість | RSS | Головна | Каталог статей | Реєстрація | Вхід

 
 

Головна » Статті » Місця паломництва » Паломництва в Україні

Почаїв, Тернопільщина, місце з'явлень Богородиці (1198)
Існує в народі давнє побожне передання, що засновником Почаєва була сама Божа Мати. Первісна назва цієї місцевості мала бути "Поча-Дів", яка з часом зіллялась в одну назву — Почаїв. Інші виводять назву Почаїв від річки на Київщині — Почайна. Сьогодні Почаїв — містечко Крем'янецького повіту на Волині, з населенням 2500 мешканців, переважно українців. Почаївська Лавра — славний монастир на всю Україну, заснований ще в XIII ст. Згадується в літописі — з початком XIV ст. В 1720 р. став україн­ським, католицьким. Від 1833 року — православним і відтоді названий Лаврою.
 
 Явлення Божої Матері

Пречиста Божа Мати вперше об'явилася на горі 17 квітня 1198 р. Свідками цієї появи Божої Матері був "чоловік із Тернополя", пан Іван Туркул і пастушок Іван Босий, що на цій горі пас овечки. Цей тернопілець Іван Туркул, як каже передання, побудував первісний монастир. Вночі вийшовши після молитовного бдіння з печери, почаївські іноки разом з селянами-пастухами із сусіднього села побачили зверху Почаївської гори Богородицю, що стояла на скелі в стовпі вогняному. Подібно, неопалимій купині, що горіла, але не згасала, Пречиста Діва була обійнята полум'ям: на голові її була корона, а в десниці - скіпетр. Іноки та пастухи зрозуміли це так, що явлення Богородиці в стовпі вогняному означало наближення нових бід, від яких Волинь і вся Русь буде страждати як би в полум'ї, але через молитви і заступництво Богородиці вціліє та відродиться.
 
Другий раз об'явилася Божа Мати на Почаївській скелі 15 серпня 1260 р.  Явивши себе людям з осліпляючою повільністю, вона піднялася від землі на небо, залишивши на скелі слід Своєї правої Стопи. Тут же старанною молитвою віддячили вони Бога, що дарував їм чудесне явлення Матері Божої та прославили Саму Діву, що явилася ним і залишила слід Своєї Стопи. З того часу Стопа стала наповнюватися водою. Тільки одну мить простояла Мати Божа на міцному камені, а слід ноги Її, що відобразився на ньому як на м'якому воску, залишився назавжди. Пізніше Зцілююча стопа і джерело почали вважатися чудотворними, бо монахи і прочани почали відмічати цілющу і чудотворну їх силу.

Незабаром після цієї події біля підніжжя тої скелі, на якій явилась Мати Божа, іноки побудували невеликий храм в ім'я Успіння Пресвятої Богородиці. Але сама скеля, як і слід Зцілюючої Стопи на ній, на протязі ще чотирьохсот років залишалися під відкритим небом. Лише з 1649 року, коли на цьому місці виросла церква в ім'я Пресвятої Трійці, Стопа Богородиці разом з джерелом опинилася врешті-решт в храмі. Зараз на місці цього храму стоїть Успенський собор.
 
Походження назви Почаївського монастиря

Стосовно походження назви Почаївський монастир є такі версії, як:
 
1) Можливо саме Києво-печерські монахи і дали назву новому місцю - в пам'ять про річку Почайну, неподалік від якої стояв колись їх монастир.
 
2) За легендою монастир утворився на горі Почаївській саме після того, як на ній було явлення Божої Матері і утворення цілющого джерела від її стопи. І після того почав народ говорити: «Поча Діва творити чудеса». За думкою деяких дослідників, в живій розмовній мові «Діва» втратило початковий звук «д» і кінечний «а», і так із двох слів «Поча Діва» утворилося одне - Почаів.
 
Історія чудотворної Почаївської ікони Божої Матері
 
Чудотворна ікона Матері Божої в Почаєві походить із XVI ст., її історія така. Ікона Матері Божої була спочатку власністю родини Гойських. Ця родина одержала ікону з Царгороду. Пані Гойська завважила, що її ікона Матері Божої видає з себе якусь дивну надземну ясність. Ця чудесна ясність піддала думку п. Гойській, що ікона мусить бути чудотворною. Вона порадила своєму братанкові Пилипові Козинському, сліпому від народження, молитися перед тією іконою і просити Божу Матір за повернення зору. Пилип послухав цієї ради і почав сердечно благати Пресвяту Богородицю перед її іконою за вилікування зі сліпоти. Божа Мати вислухала його благання і одного разу під час молитви від прозрів.
 
Після цього Гойські почували себе недостойними держати у власному домі цю чудотворну ікону Божої Матері і подарували її до монастирської церкви в Почаєві. При цій нагоді вони ще й наділили монастир землями. Після їхньої смерті, спадкоємець, лютера­нин Фірлей, відібрав запис, напав на монастир, погра­бував його і чудотворну ікону Матері Божої забрав із собою. Аж через двадцять років ігумен Іван Залізо виграв процес і так ікона повернулася знову до Почаївської монастирської церкви Успіння Божої Матері.
 
В 1661 році у монастирській хроніці почали спису­вати чуда, які діялися за посередництвом чудотворної ікони Божої Матері. Одне з найславніших чудес стало­ся 23 липня 1675 р. Це була чудесна оборона Почаївського монастиря і церкви під час нападу турків і татар. У тому році турки і татари напали на Україну. Бусурменські ватаги, з наказу турецького султана Могаммеда IV, руйнували села й міста, вирізуючи в пень бідне населення. Хан Нуредін пройшов через Збараж і наблизився до Почаєва, щоб пограбувати і знищити монастир і все те, що там було.
 
Застрашене населення збіглося до Почаєва з усієї околиці, шукаючи захисту перед неволею та вбив­ством. Турки й татари облягли місто та почали наступ на монастир. Облога тривала від 20 до 23 липня 1675 р.
 
Монастир не мав оборонних мурів, тільки був обве­дений високим дерев'яним парканом. Тому туркам не було трудно його здобути. Козаків і бійців не було багато в монастирських укріпленнях і тому оборона монастиря була майже неможливою. А на якусь відсіч чи поміч не було взагалі ніякого сподівання.
 
Однак, ані монахи, ані ті, що схоронилися до мо­настиря, не тратили надії на чудесну поміч Пресвятої Богородиці. Вони у своїх гарячих молитвах благали в Неї порятунку для церкви, для монастиря і для себе. Саме тоді турки розпочали нагальний наступ, щоб за одним ударом взяти і слабо укріплений, і слабо оборонений монастир.
 
Зранку, 23 липня 1675 р. розпочали турки наступ на монастир. В найкритичнішій хвилині наступу, коли здавалося, що неминуча заглада вже нікого не мине, монахи почали співати кондак: "Возбраній воєводі...", а за ними весь там зібраний народ заспівав цю прегарну пісню. І ось несподівано сталося дивне чудо! Небо розкрилося, Мати Божа явилася над монастирською церквою і розпростерла білий омофор над своєю обителлю. Коло Матері Божої, праворуч, стояв преподобний Йов Почаївський і молився. І турки, і наші люди бачили Матір Божу, але турки думали, що це звичайний привид і почали ще сильні­ше стріляти. Та стріли турецькі, що летіли на містеч­ко, верталися до турків і ранили їх. Турецький полководець, щоб опанувати несподівану ситуацію, кинув усі свої резерви в наступ на монастир, та в тій же хвилині і турки, і татари, зчинили крик: "Чудо! Чудо!" Коли ж турки побачили Пресвяту Матір Божу, як Вона стояла на укріпленнях монастиря, настала страшна метушня і переляк серед наступаючих лав турків і татар. Наступ не тільки зупинився, але перемінився в страшну втечу. Турки й татари втікали навмання. Тоді оборонці монастиря вийшли на відкрите поле і кинулися в погоню за втікаючими турецькими і татарськими військами. Багато-багато мусульман полягло на полі бою, а рештки недобитків повернулися безславно до своїх.
 
Це чудесне врятування Почаївського монастиря зазначено в історії. Всі старовинні записки стверджу­ють, що турки й татари залишили облогу монастиря, хоч легко можна було його здобути, бо, як я вже згадував, і укріплення було слабе і також слабою була оборона. Та могутності Пречистої Божої Матері ніяка ворожа сила не може опертися. Омофор Пресвятої Божої Матері сильніший від найсильнішої зброї ворогів.
 
В днях від 14 до 20 червня 1770 р. екзарх всієї України, Кир Сильвестр Рудницький-Лубіяницький досліджував правдивість тих чудес, що сталися за посередництвом чудотворної Почаївської ікони Божої Матері і визнав їх правдивими. За 110 літ, тобто з 1721 до 1831 року записано 539 чудес, які сталися за молитвами, занесеними перед тією чудотворною іко­ною, до Пресвятої Богородиці.
 
Дня 1 травня 1773 р. Апостольська Столиця вида­ла декрет, силою якого короновано цю чудотворну ікону Божої Матері. Коронація відбулася величаво. Понад 100000 людей і понад 1000 католицьких священиків взяли участь в тому торжестві. Під звуки сурм і гарматних пострілів накладав корону на голову Матері Божої та Ісуса Христа екзарх Сильвестр. На пам'ятку коронації в Римі вибито 12 видів медальйон­чиків Почаївської Богоматері.
 
В 1831 році, московський цар Николай І відібрав у василіян Почаївський монастир.
Категорія: Паломництва в Україні | Додав: Vik (06.09.2011)
Переглядів: 3660 | Теги: Почаїв, лавра, стопа, чудовторна ікона, Успенський собор, явлення Божої Матері | Рейтинг: 5.0/2

Схожі статті:
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Форма входу

Пошук

Меню сайту

Випадкова цитата

Успіх - це рух від невдачі до невдачі без втрати ентузіазму.
Уїнстон Черчілль

Наше опитування

Хто для Вас є прикладом для наслідування?
Всього відповідей: 332

Друзі сайту

Молитва - могутній засіб спасіння! Благотворительная организация «СИЯНИЕ НАДЕЖДЫ» Вивчення іспанської мови онлайн - українською Сайт про Мексику
Travel Ukraine

Наша кнопка

Небо - український християнський сайт

Статистика