Про образу - питання священику - Проповіді, науки - Духовні питання - Каталог статей - Небо
Небо - український християнський сайт про цікаве, сайт для батьків - Каталог статей

        

Небо  християнський український сайт для батьків і дітей

Четвер, 08.12.2016, 10:55

Мобільна версія сайту Небо

Вітаю Вас Гість | RSS | Головна | Каталог статей | Реєстрація | Вхід

 
 

Головна » Статті » Духовні питання » Проповіді, науки

Про образу - питання священику

Як позбутися образи?

Про образу
Перш за все треба собі усвідомити, що наше життя - це школа, а все, що нам попускає Господь - скорботи, спокуси - це уроки, вони необхідні, щоб виробити в собі терпіння, смиренність, позбутися гордині, образи. І Господь, коли попускає їх нам, дивиться, як ми себе поведемо: образимося або збережемо мир в душі. А чому нас ображають? Значить, ми заслужили, чимось згрішили...

Для того, щоб не було ні образи, ні роздратування, щоб душа в Бозі заспокоїлася, треба дуже багато перетерпіти від ближніх - і паплюження, і образи, і всякого роду неприємності. Це треба вміти зустріти, не огризаючись на кривдника. Не треба говорити колючі слова, якщо вас образили. Просто подумайте про себе: "Це мені Господь дав можливість зміцнитися в терпінні, щоб душа заспокоїлася". І душа наша заспокоїться. А якщо ми почнемо: "А що це він на мене обмовляє, бреше, ображає? Мене!.." І підемо в рознос. Це дух сатани живе в людині.

Ніколи не заспокоїмося, якщо не навчимося терпіти. Станемо істеричними. Якщо нас хтось образив, не треба збирати інформацію для атаки у відповідь, не треба добувати в різних куточках "компромат" на цю людину: "От, він такий і такий..."; не треба вичікувати зручного моменту, щоб вилити йому на голову ці помиї. Християнин, якщо дізнався, що про нього ось цей погано говорить, повинен відразу упокорити себе: "Господи, Твоя воля! За гріхи мені так і треба! Нічого, переживемо. Все перемелеться, перетреться!" Треба себе виховувати. А то хтось щось сказав, і ми не можемо заспокоїтися доти, поки не висловимо ближньому все, що думаємо про нього. А ці "думки" нам на вухо шепоче сатана, а ми за ним повторюємо всякий бруд.

Християнин повинен бути миротворцем, всім нести тільки мир і любов. Ніякої гидоти - ні образи, ні роздратування - не повинно бути в людині. Чому сумуємо? Не від святості, звичайно! Від того сумуємо, що багато дуримо, багато в голову беремо, бачимо тільки гріхи ближнього, а своїх не помічаємо. Пересіваємо чужі гріхи, а від марнослів'я, від осуду благодать Божа відходить від людини, і вона уподібнює себе безсловесним тварям. І тут вже від людини всього можна чекати. Така душа ніколи не отримає миру і спокою.

Християнин, якщо бачить навколо якісь недоліки, намагається все покрити любов'ю. Нікому не розповідає, бруд нікуди не розносить. Він згладжує і покриває чужі гріхи для того, щоб людина не озлоблювалася, а виправлявся. Сказано у святих отців: "Покрий гріх брата твого, і Господь твої покриє". А є такий сорт людей, які, якщо щось помітять, відразу це намагаються рознести по інших людях, по інших душах. Людина в цей час себе підносить: "Яка я мудра! Все знаю і так не роблю". А це є неохайність душі. Це брудна душа. Християни так себе не поводять. Вони не бачать чужих гріхів. Господь сказав: "Для чистих все чисте " (Тит. 1 , 15), а брудному - все брудно.

Як поводитися, коли скривдять?

Коли нас образять, треба тут же згадати, що це не людина нас образила, а злий дух, який діє через неї. І тому не можна у відповідь ображатися, гніватися. А що ж треба робити? Підійти до ікон, покласти кілька земних поклонів, зрадіти і сказати: "Господи, дякую Тобі, що Ти надав мені такий урок для мого смирення, для очищення моєї душі від гріхів". Якось Оптинський старець Никон отримав лист з образами та лайкою. У старця майнула думка: "А хто це міг написати? Від кого лист?" Але він тут же взяв себе в руки: "Никон, це не твоя справа, не треба допитуватися, хто написав. Якщо Господь попустив, значить, так треба, значить, є у тебе гріхи, за які треба потерпіти". Якщо людина так себе налаштує, у неї все в житті стане на свої місця. А то є такі "християни", які так можуть розобідитися, що починають обурюватися, шуміти, а потім перестають розмовляти і можуть тиждень, а то й місяць мовчати - таїти зло і образу. Буває, що і треба зробити людині зауваження, щось підказати, але в цьому випадку треба завжди пам'ятати слова премудрого Соломона: "Викриваючи розумного - він тебе полюбить, що не картай божевільного - він тебе зненавидить".

Один старець - священнослужитель писав про себе: "Я - як пес. Буває, псу скажуть: "Геть звідси!" - Він і відійде подалі; відійде і сидить - чекає, як далі себе господар поведе. А якщо господар знову покличе: "Ну, йди сюди!"- Він знову хвостиком завиляв і з любов'ю до господаря підбігає, не пам'ятає зла. Коли мене хтось лає, жене, я відходжу від нього. Але якщо людина приходить до мене і кається, просить вибачення, я знову з любов'ю її приймаю і на неї не ображаюся. Я тільки радий, що вона прийшла до мене і покаялася".

Що робити з сусідами, які чаклують, бажають зла, часто підкидають в город наговорені речі? В мирі з ними жити не вдається. Як молитися, коли зневажають, незаслужено, безвинно ображають?

Коли людина для зміцнення здоров'я їде на курорт, в санаторій, то вона приймає всі призначені їй процедури, в тому числі і грязьові ванни. Вона навіть платить за це гроші і дякує лікарям, коли вони обмажуть її всю чорним брудом. Намажуть - вона чорна і ходить. Але чомусь ми не дякуємо тим людям, які безплатно нас поливають брудом. Адже наклеп, плітки, зневажливі слова - це та бруд, який лікує нашу душу. Їх треба з радістю приймати, знаючи, що йде очищення нашої душі.

Господь сказав: "Терпінням спасайте душі ваші, хто витерпить до кінця, той спасеться". А як придбати терпіння, якщо його немає? Такій людині Господь дає уроки терпіння і смирення. Наприклад, сусіди озлобляються, шумлять, лають, обмовляють. Якщо ми не будемо сусідів ні в чому звинувачувати, будемо Богу дякувати і вважати, що сусіди послані нам для вироблення терпіння, то душа наша швидко стане здоровою, а в здоровій душі немає ні образ, ні роздратування. У ній співчуття до переможених у злі, в ній любов і милосердя, в ній Сам Бог.

Або спіткала людину серйозна хвороба - рак. Це прекрасна можливість все, що було неправильного в житті, виправити, посповідатися в гріхах, покаятися і причаститися. Людина може стати на правильний шлях, нехай навіть за один місяць, за тиждень до своєї кончини. Господь приймає і "в одинадцятий годину" , а нагороду всім хто звернувся до Нього дає однакову - порятунок. Головне, якими ми перейдемо в потойбічний світ. З добрими справами, зі смиренням і чистою душею або з гріхами нерозкаяним. Це найстрашніший стан, коли душа обтяжена гріхами.

Так, злі духи нам дошкуляють, але тільки по допуску Божому. Господь краще за нас самих знає, що корисно нашій душі і, бажаючи її очистити, як люблячий Батько дає нам гіркі ліки, а коли треба пожаліти, то втішить, підбадьорить.

Без волі Господньої ніхто не має влади над нами: ніяка бабка, ніякої дід, ніякої чаклун. Якщо Бог не попустить, ніхто не може нам заподіяти шкоду. Коли людина постійно ходить до церкви, вона знаходиться під особливим піклуванням Бога, і Господь захищає її від всякого чаклунства. Треба тільки бути вірним Господу до самої смерті. Якщо ж раптом трапиться людині забути про свого Отця Небесного, зрадити Його, перестати Йому молитися, Батько все ж не забуде її. Навпаки, буде намагатися повернути до Себе заблудлого сина. І для цього може нагадати про Себе бідами, хворобами і скорботами. А позбутися від образи на тих, хто шкодять і лихословлять можна так. Заздалегідь налаштувати себе, що ті люди, які завдають нам зло, - знаряддя волі Божої. Моліть Господа: "Господи, допоможи мені все це перенести!" Адже ми горді, хворі, зіпсовані. Чому людина уразлива? Чому, коли їй слово скажуть, щоб в чомусь її поправити, вона вибухає: "Як це: мені підказують? Хіба ви не знаєте, хто я такий?" Це хвороба душі. За яке місце її ні чіпай, всюди тій душі боляче. А в Царстві Небесному потрібні здорові люди, міцні духом.

Питання священику / Про віру і спасіння. Архімандрит Амвросій (Юрасов)

http://www.homutovo.ru/
Категорія: Проповіді, науки | Додав: Vik (15.05.2014)
Переглядів: 853 | Теги: як позбутися образи, побороти образу, священик, терпіння, питання священику, християнин, гординя, образа, про образу, Біблія | Рейтинг: 5.0/1

Схожі статті:
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Форма входу

Пошук

Меню сайту

Випадкова цитата

Нащо бути душею товариства, якщо душі в ньому зовсім нема.
Володимир Висоцький

Наше опитування

Як часто Ви маєте спілкування з Богом (молитва, чи просто звернення, ..)?
Всього відповідей: 318

Друзі сайту

Молитва - могутній засіб спасіння! Благотворительная организация «СИЯНИЕ НАДЕЖДЫ» Вивчення іспанської мови онлайн - українською Сайт про Мексику
Travel Ukraine

Наша кнопка

Небо - український християнський сайт

Статистика