|
Мені було дуже важко на душі: в особистому житті не ладилося, хорошої роботи не було, а отже, і грошей теж... Йшла я по вулиці повз Ніколо-Богоявленського собору і думала: "Чи то пива випити, чи то до церкви зайти". І стало мені дуже соромно, що я посміла так подумати. Раніше я багато ходила по церквах, могла обійти за день кілька храмів, але ніколи не бувала на Службі.
Зайшла я в собор, а головну храмову ікону з часткою мощей Святителя понесли у верхній храм. Пішли і я слідом. Там і служба почалася, і я вирішила залишитися, хоча боялася не витримати такого довгого стояння. І так вийшло, що я стояла в найпершому ряду, і вся служба проходила у мене перед очима. Я втратила відчуття часу, дивилася тільки на богослужіння, слухала прекрасний спів.
 Дуже мені захотілося свічку поставити, а всі свічники вже зайняті. Стала я ставити свічку у вже зайняту лунку, але якась літня жінка побачила це і сказала, що ставити дві свічки в одну лунку - великий гріх. Я розгубилася. І тут, накульгуючи, пробивається до ікони Божої Матері дідок: борода сива, одягнений в чисті брезентові куртку і штани, за плечима солдатський речовий мішок, а в руці палиця. Проходячи повз мене, дідусь сказав: "Не слухайте нікого, робіть, як Бог дає". Повертаючись назад, він знову, проходячи повз мене, сказав: "Люди вам нарадять ... Не слухайте нікого, робіть, як Бог дає", - і загубився в натовпі.
Мене вразили його слова! Було зрозуміло, що ця рада відноситься не тільки до свічки, але до всього життя: робіть, як Бог дає. Я тоді ще подумала, що цю людину дідком називати не хочеться, швидше вже - старцем, і що добре з такою людиною поговорити - багато чому можна повчитися... Дуже вже у нього незвичайний вигляд...
І незабаром мені його чудова рада стала в нагоді. Сталося так, що я завагітніла, не маючи ні роботи, ні чоловіка. Подруги радили "добре подумати", перш ніж народжувати. Зізнаюся, і у мене промайнула думка про аборт, але я пам'ятала слова: "Люди вам нарадять... Не слухайте нікого, робіть, як Бог дає". І я поклалася на волю Божу. Незабаром знайшлася у мене робота за фахом, і декретні я отримую, і дитина дівчинка, незважаючи на важкі пологи, народилася в загальному благополучно. Зараз за нею стежить невролог з дитячої лікарні Святителя Миколая та все ніби йде добре: розвиток доньки відповідає віку. Дочку хрестили 22 травня 2003 в Ніколо-Богоявленському соборі, хрестив її батюшка Микола. Нарекли дочці ім'я Єлизавета. При хрещенні вона вела себе дуже спокійно, а коли заспівав хор, то донька теж заспівала, чим дуже нас порадувала. Значить, добре їй у храмі. Буду намагатися прищепити їй любов у Бога і Його святих .
р.Б. Надія Бучина
| 
